Морозов Олексій Олексійович

Олексій Олексійович Морозов (рос. Алексей Алексеевич Морозов; 16 лютого 1977, Москва, СРСР) — російський хокеїст, правий нападник. Виступає за «Ак Барс» (Казань) у Континентальній хокейній лізі. Заслужений майстер спорту Росії (1998).

Олексій Морозов
Олексій Морозов і Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв
Народився	16 лютого 1977(1977-02-16) (48 років) м. Москва, СРСР
Зріст	188 см
Вага	90 кг
Позиція	правий нападник
Кидок	лівий
Клуб КХЛ Кол. команди	ЦСКА (Москва) «Крила Рад» (Москва) «Піттсбург Пінгвінс» «Ак Барс» (Казань)
Нац. збірна	Росія
Драфт НХЛ	24-й загальний, 1995 Піттсбург Пінгвінс
Ігрова кар'єра	1993 — 2014
Морозов Олексій Олексійович у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Морозов.

Кар'єра

Крила Рад

Починаючи з сезону 1993—1994 років, Олексія почали залучати до ігор за рідну команду «Крила Рад» (Москва). У своєму дебютному сезоні Морозов провів лише 7 поєдинків. Але вже з наступного року він став одним з лідерів команди, за яку і грав до 1997. Влітку 1995 року на драфті національної хокейної ліги, Олексія було обрано в першому раунді під загальним 24 номером командою Піттсбург Пінгвінс.

Піттсбург Пінгвінс

На початку сезону 1997-98 років хокеїст встиг зіграти за «Крила» лише в шести зустрічах, після чого поїхав в Північну Америку, грати в НХЛ. За «Піттсбург» Морозов провів 7 сезонів, йому пощастило пограти в команді, і навіть в одній ланці, з такими майстрами, як: Маріо Лем'є, Яромир Ягр, Олексій Ковальов, Роберт Ланг, Рон Френсіс, Мартін Страка та ін. Зокрема, певний період часу в команді з Пенсільванії виступала трійка нападу, яку прозвали КЛМ (Ковальов — Лем'є — Морозов). Однак в НХЛ через різні ушкодження в усіх семи заокеанських сезонах Морозов пропускав від 6 до 16 матчів. В сезоні 2002—2003 років він зіграв лише 27 поєдинків, в котрих набрав 25 очок, але травма перекреслила сподівання на продовження успішних виступів. В останньому сезоні в «Піттсбурзі» Олексій встановив власний рекорд результативності, набравши 50 очок.

Ак Барс

В сезоні 2004—2005 років, під час локауту в НХЛ, багато хокеїстів повернулися грати в свої рідні країни. Так само вчинив і Олексій Морозов підписавши 4-річну угоду з командою Ак Барс, що представляє столицю Республіки Татарстан. У 2005 році місто Казань святкувало 1000 років з дня заснування^[1], тож власники команди не шкодували грошей на запрошення відомив хокеїстів з-за океану, що вимушено простоювали, не маючи можливість грати в НХЛ. Не зважаючи на присутність в команді таких зірок як Венсан Лекавальє, Бред Річардс, Ілля Ковальчук, Дені Хітлі, Олексій Житник та багато інших, саме Морозов став найкращим бомбардиром команди в тому сезоні.

Але, навіть з таким зірковим підсиленням, «барси» не змогли порадувати місто, вболівальників і себе подарунком у вигляді перемоги в першості, поступившись вже в першому раунді плей-оф ярославському Локомотиву з рахунком в серії 1:3.

Локаут закінчився, більшість «зірок» повернулися за океан, а Олексій залишився, і повів барсів до чемпіонства. За підсумками регулярної першості Морозов набрав 49(23+26) очок і посів друге, після Сергія Мозякіна, місце серед бомбардирів. Але ще краще він виступив в плей-оф, за 13 поєдинків закинувши 13 шайб та віддавши 13 гольових пасів, випередивши найближчого переслідувача одразу на дев'ять пунктів. В цих 13 поєдинках на виліт «Барси» поступилися лише одного разу, впевнено перемігши в інших дванадцяти зустрічах і вдруге в історії виграли титул чемпіонів Росії з хокею з шайбою.

За всі сезони проведені в Казані, Олексій щороку ставав найкращим бомбардиром команди. В ці роки в казанському клубі утворилася прекрасна трійка нападу: Заріпов, Зинов'єв, Морозов, яку в хокейних колах називали ЗЗМ.

В першому в історії сезоні КХЛ, що відбувся в 2008-09 роках, капітан «барсів» Морозов посів третє місце в списку бомбардирів регулярної першості. В плей-оф хокеїст набрав 19(8+11) очок в 21 матчі і в чергове посів перше місце серед бомбардирів в матчах на виліт. Але найбільший вклад в загальний успіх команди відбувся в сьомому, вирішальному поєдинку фінальної серії першого розіграшу кубка Гагаріна: на 51-й хвилині зустрічі, за нічийного рахунку, Олексій закинув єдину в матчі шайбу і допоміг казанцям здобути трофей.

Влітку 2013 року перейшов до московського ЦСКА.

Статистика

Останнє оновлення: по завершенні сезону 2012/13

Сезон	Клуб	Ліга	Регулярна першість				Плей-оф
			І	Г	П	О	І	Г	П	О
1993-1994	«Крила Рад» (Москва)	МХЛ	7	0	0	0	-	-	-	-
1994-1995		МХЛ	48	15	12	27	-	-	-	-
1995-1996		МХЛ	47	12	9	21	-	-	-	-
1996-1997		Суперліга	44	21	11	32	-	-	-	-
1997-1998		Суперліга	6	2	1	3	-	-	-	-
1997-1998	«Піттсбург Пінгвінс»	НХЛ	76	13	13	26	6	0	1	1
1998-1999		НХЛ	67	9	10	19	10	1	1	2
1999-2000		НХЛ	68	12	19	31	5	0	0	0
2000-2001		НХЛ	66	5	14	19	18	3	3	6
2001-2002		НХЛ	72	20	29	49	-	-	-	-
2002-2003		НХЛ	27	9	16	25	-	-	-	-
2003-2004		НХЛ	75	16	34	50	-	-	-	-
Всього в НХЛ			451	84	135	219	39	4	5	9
2004-2005	«Ак Барс» (Казань)	Суперліга	58	20	26	46	4	0	1	1
2005-2006		Суперліга	51	23	26	49	13	13	13	26
2006-2007		Суперліга	53	34	49	83	12	2	11	13
2007-2008		Суперліга	57	30	33	63	10	4	7	11
Всього в МХЛ і суперлізі			371	158	167	325	50	19	40	59
2008-2009	«Ак Барс» (Казань)	КХЛ	49	32	38	70	21	8	11	19
2009-2010		КХЛ	41	22	19	41	-	-	-	-
2010-2011		КХЛ	53	21	35	56	9	5	4	9
2011-2012		КХЛ	53	21	29	50	5	4	2	6
2012-2013		КХЛ	51	12	26	38	18	9	6	15
2013-2014	ЦСКА (Москва)	КХЛ
Всього в КХЛ			256	112	152	264	71	28	33	61
Всього на чемпіонатах світу							52	19	21	40
Всього на Олімпійських іграх							10	4	2	6

Нагороди

• Чемпіон світу з хокею з шайбою 2008, 2009
• Найцінніший гравець чемпіонату світу з хокею з шайбою 2007
• Володар кубка Гагаріна 2009, 2010
• Найкращий гравець молодіжного чемпіонату світу 1997

Державні нагороди

• Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (30 червня 2009 року) — за великий внесок у перемогу національної збірної Росії з хокею з шайбою на чемпіонатах світу 2008 та 2009 років.^[2]