Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Мурманська область
суб'єкт Російської Федерації З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Му́рманська о́бласть (рос. Му́рманская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, розташована на північному заході Росії, утворено 28 травня 1938 року.
- Площа — 144,9 тис. км²
- Населення — 753.5 тис. осіб (2018). Густота населення: 5.20 осіб/км² (2018), питома вага міського населення: 92.3 % (2018)
- Адміністративний центр області — місто Мурманськ
- Входить до складу Північно-Західного федерального округу
Remove ads
Географія
Узагальнити
Перспектива
Область розташована на Кольському півострові переважно за Північним полярним колом. На півдні вона межує з республікою Карелія, на заході з Норвегією і Фінляндією. Омивається Білим і Баренцевим морями.
Геологія й корисні копалини
На території Мурманської області розташовані Хібінські гори, куди щорічно з'їжджається безліч аматорів альпінізму.
Основні корисні копалини на території області — апатити (Хібінські родовища апатит-нефелінових руд). Практично всі апатити — коштовна сировина для фосфорних добрив — добуваються на території Мурманської області, нефелін використовується для вироблення глинозему — сировини для алюмінієвої промисловості. У другу чергу йдуть залізні (≈10 % російського видобутку) Оленєгорського й Ковдорського родовищ і мідно-нікелеві руди Печенгської і Мончегорської групи родовищ.
Також проводиться видобуток нафти на шельфі Баренцева моря, тут же розвідано одне з найбільших у світі газових — Штокмановське родовище. Розвідане Ловозерське родовище уранових руд. Величезні запаси торфу.
Численні родовища декоративно-будівельних каменів, розробляється Шонгуйське родовище декоративного діориту.

Клімат
Клімат у південній частині помірно морський, у північній — субарктичний, сильно пом'якшений теплою течією Гольфстрим, це дозволяє здійснювати судноплавство цілий рік. Узимку характерна полярна ніч, улітку — полярний день.
Гідрографія
У давнину Кольський півострів був увесь покритий льодовиком, потім льодовик зійшов, залишаючи на землі глибокі подряпини, тому в Мурманській області безліч річок (Варзуга, Умба, Ніва, Ворон'я, Кола, Тулома, найдовша — річка Поной ) і озер (Умбозеро , Ловозеро, найбільше за площею — Імандра). Запаси вод не обмежені прісними внутрішніми водоймами й морями, значні запаси вод і в підземних шарах.
Завдяки рельєфу й високій водозабезпеченості регіон має значний гідроелектропотенціал, що реалізується на 2000 роки до 3 млрд кВтч/рік.
Ґрунти
У регіоні переважають, але не представляють на практиці цінності, підзолисті глєєві, підзолисті алювіально-гумусові й тундрово-глєєві ґрунти, на півдні області зустрічаються підзолисто-болотні, а на заході площі болотних ґрунтів.
Тваринний і рослинний світ
Практично вся Мурманська область покрита тундрами й лісотундрами, лише на півдні області — північна тайга. Дерева на півночі області часто карликові (береза й осика), добре росте ялина, зустрічається сосна, тундри вистелені, як килимом, мохами й лишайниками, багато ягід: чорниця, морошка, буяхи, брусниця й журавлина. Значні запаси ділової деревини, їх величина надлишкова для регіону.
Тваринний світ досить бідний, причому водна фауна різноманітніша, ніж наземна. Зустрічаються лиси, куниці, горностаї, можна зустріти песця, вовка й бурого ведмедя, поширені лосі й північні олені, багато вивірок і лемінгів.
Із птахів тут можна зустріти білу куріпку, полярну сову, бувають тетеруки й глушці, у лісах живуть снігурі, синиці, омелюхи. Багато мартинів, крячків і іншого морського птаха.
У Мурманській області промишляють такі види риб, як тріска, морський окунь, палтус, зубатка, камбала, оселедець, у струмках водиться форель.
2018 року на території області створений національний парк Хібіни[1].
Remove ads
Демографія
Узагальнити
Перспектива
- Населення: 753 557(2018)
- Міське: 823 215 (92,2 %)
- Сільське: 69 319 (7,8 %)
- Чоловіків: 435 135 (48,8 %)
- Жінок: 457 399 (51,2 %)
- Жінок на 1000 чоловіків: 1051
- Середній вік: 34,4 років
- Міського населення: 35,0 років
- Сільського населення: 27,9 років
- Чоловіків: 31,1 років
- Жінок: 38,2 років
- Число приватних домогосподарств: 349 135 (з 856 448 осіб)
- У місті: 324 840 (з 796 490 осіб)
- У сільській місцевості: 24 295 (з 59 958 осіб)
По оцінках на 2006 рік населення регіону становить 864 607 осіб, з них 74 284 — сільське й 790 323 — міське.
- Етнічний склад населення:
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Remove ads
Адміністративний поділ
Міські округи
Муниципальні райони
Економіка
Узагальнити
Перспектива
Добре розвинені рибна, гірничодобувна, хімічна промисловість і кольорова металургія.
Промисловість
Найбільші підприємства області:
- «Апатит» (Кіровськ) — виробництво апатитового концентрату
- «Кандалакшський алюмінієвий завод» (Кандалакша) — виробництво первинного алюмінію
- «Кольська гірничо-металургійна компанія» (Мончегорськ, Заполярний) — виробництво нікелю, рафінованої міді, сірчаної кислоти
- Оленєгорський ГЗК — виробництво залізорудної сировини
- «Мурманський траловий флот» (Мурманськ) — рибний промисел
- Печенганікель — гірничо-металургійний комбінат.
Енергетика
Електроенергією область забезпечують Кольська АЕС надлишкової потужності 1760 МВТ, Апатитська ТЕЦ (м. Апатити, 323 МВТ, 735 Гкал/година), Мурманська ТЕЦ (12 МВТ, 1 111 Гкал/годин) і ГЕС загальної потужності 1550 МВТ на річках Тулома (Нижнетуломська ГЕС і Верхнетуломська ГЕС), Ніва (ГЕС-І, II й ІІІ), Паз (Пазські ГЕС), Ковда (Княжегубська ГЕС, Іовська ГЕС), Ворон'я (Серебрянські ГЕС), Теріберка (Теріберські ГЕС). У Мурманській області є унікальна електростанція: Кислогубська припливна електростанція, що робить електрику з енергії припливів і відпливів (єдина припливна електростанція в Росії).
Кольська надглибока шпара
Ще один унікальний об'єкт на території Мурманської області — Кольська надглибока шпара, її глибина перевищує 12 км.
Туризм
Останнім часом набирає силу екологічний туризм, в основному це іноземні туристи, що бажають пожити в місцях, де не ступає нога людини (наприклад, турбаза поруч із Йоканьгою).
Транспорт
Автошляхи
По території області проходять федеральна дорога М-18 "Кола" від Санкт-Петербурга через Петрозаводськ, Мурманськ до межі Норвегії від км 1068.
Усього по Мурманській області автошляхів загального користування налічується 2566 км, з них із твердим покриттям 2472 км (або 96,3 %) (у цілому по Росії 91,3 %), у тому числі: II категорії (106 км), ІІІ категорії (628 км).
По забезпеченості автошляхами загального користування із твердим покриттям Мурманська область має показник 17,1 км на 1 тис. км².
З 145 сільських населених пунктів 106, або 73,1 %, мають зв'язок по шляхах із твердим покриттям з мережею автошляхів загального користування (по Росії в цілому — 66,1 %).
За період реалізації програми «Шляхи Росії» (2000—2004 рр.) у Мурманській області побудоване й реконструйовано 50,1 км федеральних і територіальних автошляхів і 453,7 погонних метрів мостових споруджень.
До 2005 року зв'язок між правим і лівим берегами Кольської затоки здійснювалася по мостах через річки Кола й Тулома.
Пущений у жовтні 2005 року мостовий перехід через Кольську затоку є вузловою ланкою, що забезпечують автотранспортний зв'язок районів Мурманської області й вихід до кордонів Скандинавських країн (Норвегія, Фінляндія) і значної частини області з Мурманськом.
Будівництво цього мостового переходу велося з 1992 року при участі на паях федерального бюджету. Довжина моста — 2500 метрів, кількість смуг руху — 4, проектно-кошторисна вартість об'єкта в цінах 2005 року — 2856,873 млн рублів.
Залізниці
Основний шлях — переважно одноколійна електрифікована Бєломорськ — Мурманськ з тепловозними гілками на Алакуртті, Ковдор, Ревда, Мончегорськ, Ваєнга, Нікель і Ліїнахамарі
Remove ads
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads