Міжнародна федерація тенісу

Міжнаро́дна федера́ція те́нісу (англ. International Tennis Federation, ITF) — керівна структура світового тенісу. Сьогодні об'єднує 205 національних організацій. Уповноважена виробляти й змінювати правила гри, представляє теніс в МОК, проводить ряд змагань, а також займається розвитком і популяризацією тенісу у світі.

Міжнародна федерація тенісу
Абревіатура	ITF
Тип	міжнародна спортивна федераціяd tennis associationd
Засновано	1 березня 1912
Вид спорту	теніс
Країна	Велика Британія
Штаб-квартира	Лондон (51°27′32″ пн. ш. 0°15′19″ зх. д.)
Місце діяльності	Земля і увесь світ[d]
Членство	Асоціація літніх Олімпійських міжнародних федераційd
Вебсайт: itftennis.com
Міжнародна федерація тенісу у Вікісховищі

Історія

Необхідність створення міжнародної організації для сприятливого співробітництва національних федерацій тенісу й стандартизації правил гри назріла на початку двадцятого століття, у період швидкого росту популярності гри й збільшення числа міжнародних змагань.

1 березня 1913 року представники 12 національних тенісних організацій, зібравшись на установчі збори в Парижі, ухвалили заснувати Міжнародну Федерацію лаун-тенісу (англ. International Lawn Tennis Federation). Країнами-засновниками були:

• Австралія (об'єднана федерація Австралії й Нової Зеландії)
• Австрія
• Бельгія
• Німеччина
• Велика Британія
• Данія
• Іспанія (представник не брав участь, але федерація надіслала лист створення, що схвалює, ILTF)
• Нідерланди
• Росія
• Франція
• Швеція
• Швейцарія
• Південна Африка

Через півтора року ILTF була змушена призупинити роботу через початок Першої світової війни.

Діяльність була відновлена в 1919 році. В 1922 році засновано Раду з Правил, у завдання якої входила розробка уніфікованих правил гри, і боротьба за міжнародне визнання ILTF організацією відповідальної за правила тенісу.

Ряд важливих подій відбувається в 1923 році:

• 16 березня Генеральна Конференція організації приймає перший звіт правил тенісу
• Американська тенісна асоціація USTA вступила у федерацію як асоційований член
• Засновуються Офіційні чемпіонати Австралії, Великої Британії, Франції й США — праобрази турнірів Grand Slam

У 1924 МОК офіційно визнала ILTF керівною організацією світового тенісу.

З моменту створення федерація виступає як інститут аматорського спорту, але вже до 30-их років XX століття питання участі професійних спортсменів у змаганнях і критерії поділу на професіоналів й аматорів став досить актуальним і в 1934 році організація вперше офіційно обговорює цю проблему та встановлює «правило восьми тижнів», що дозволяє аматорам одержувати компенсацію витрат за участь у турнірах, але не більш ніж за вісім тижнів у році.

До 1939 року перед початком другої Світової війни ILTF нараховувала 59 членів. Під час війни діяльність організації знову була припинена, а штаб-квартира перенесена у Лондон, де вона перебуває донині. Перша післявоєнна конференція відбулася 5 липня 1946 року.

У 1948 році вперше приймаються стандарти на тенісні м'ячі.

З початку 50-х років відбувається стрімка професіоналізація світового тенісу, в 1951 «вісім тижнів» були розширені до 210 днів у році.

У 1963 році до 50-річчя організації було засновано Кубок Федерації — жіночий командний чемпіонат, подібний до кубку Девіса.

Історичне для тенісу рішення приймається 30 березня 1968 року на надзвичайній сесії в Парижі — професійним гравцям дозволен доступ на всі турніри ILTF, у тенісі починається відкрита ера. ILTF організує серію турнірів Гран-прі, уперше в змаганнях цієї організації тенісистам надана можливість одержувати гроші за свої виступи.

«Правила поведінки» (англ. Code of Conduct), що регулюють норми спортивної поведінки під час змагань затверджені в 1975 році.

У 1977 році з назви федерації зникає слово «Lawn» і буква L з абревіатури — своєрідне визнання факту, що більшість тенісних турнірів більше не проводиться на траві.

Кубок Девіса — головне командне змагання в чоловічому тенісі переходить під егіду ITF в 1979 на прохання організаційного комітету.

На Літні Олімпійські ігри 1988, у рік 75-річчя ITF, теніс, після 64-літньої перерви повертається як олімпійський вид спорту.

Структура й керівні органи

ITF об'єднує 205 національних тенісних організацій, 145 мають статус повноправних членів й 60 асоційованих. Крім того, на правах асоційованих членів в ITF входить 6 регіональних об'єднань.

Федерація діє на підставі Конституції ITF^[1]. Вищими повноваженнями володіють щорічні Генеральні Збори. Генеральні збори затверджують бюджет, розглядають заявки претендентів на членство у федерації, і обирають Президента й Раду Директорів ITF. Строк повноважень президента — 4, директорів — 2 роки, у раду входять 12 директорів. Тільки повноправні члени мають право голосу на Генеральних Зборах.

У цей час Президентом ITF є Франческо Річі Бітті (англ. Francesco Ricci Bitti).

Турніри ITF

Міжнародна федерація тенісу щорічно організує ряд турнірів, а так само бере безпосередню участь в організації й проведенні змагань з тенісу на олімпійських іграх і турнірах Grand Slam. При проведенні змагань федерація тісно співпрацює з організаціями професійних спортсменів ATP й WTA.

Змагання, що проводяться під егідою або за участю ITF:

• Турніри Великого шлему — 4 найпрестижніші турніри в тенісі. Проводяться ITF, але мають найбільшу вагу в рейтингу ATP
• Фінал Світового Туру ATP (разом з ATP) — заключний турнір чоловічого професійного сезону, у якому беруть участь 8 тенісистів й 8 пар згідно з найкращими результатами «Гонки ATP»
• Кубок Девіса — найбільші міжнародні командні змагання в чоловічому тенісі серед національних збірних
• Кубок Федерації — командні змагання жіночих збірних, аналог Кубка Девіса
• Кубок Гопмана — змагання національних збірних для змішаних пар
• ITF співвласник і організатор Відкритого чемпіонату Японії, що входить в АТР-тур і Міжнародний Чемпіонат Іспанії, що є етапом WTA-туру
• Федерація також проводить такі щорічні серії турнірів:
  • Чоловічий тур ITF (англ. ITF Men's Circuit)
  • Жіночий тур ITF (англ. ITF Women's Circuit)
  • Юніорський тур ITF (англ. ITF Junior Circuit)
  • Тур з гри в теніс на кріслах колісних (англ. Wheelchair Tennis Tour)
  • Турніри ветеранів (англ. ITF Seniors Events)

Чоловічий та жіночий тури ITF складаються з турнірів Satellite tournament й Futures Tournaments служать початковими етапами у світі професійного тенісу. Їхні результати враховуються в рейтингах ATP й WTA.

Чемпіонат Світу за версією ITF

Починаючи з 1978 року (для пар з 1996) федерація визначає Чемпіонів світу за версією ITF. У цей час для дорослих спортсменів ураховуються результати виступів у Турнірах Великого Шолому, Кубку Мастерс і турнірах ATP й WTA, що проводяться разом з ITF.

Чемпіони світу за версією ITF

Індивідуальний розряд

Рік	Дорослі		Юніори
	Чоловіки	Жінки	Юнаки	Дівчата
1978	Бйорн Борг	Кріс Еверт	Іван Лендл	Гана Мандлікова
1979	Бйорн Борг	Мартіна Навратілова	Рауль Вів'єр	Мері-Лу Піатек
1980	Бйорн Борг	Кріс Еверт	Террі Тусланс	Сюзан Маскарін
1981	Джон Макінрой	Кріс Еверт	Пет Кеш	Зіна Гаррісон
1982	Джиммі Коннорс	Мартіна Навратілова	Гі Форже	Гретхен Раш
1983	Джон Макінрой	Мартіна Навратілова	Стефан Едберг	Паскаль Парадіс
1984	Джон Макінрой	Мартіна Навратілова	Марко Крацман	Габріела Сабатіні
1985	Іван Лендл	Мартіна Навратілова	Клаудіо Пістолецці	Лаура Гарроне
1986	Іван Лендл	Мартіна Навратілова	Хав'єр Санчес	Патрісія Тарабіні
1987	Іван Лендл	Штеффі Граф	Язон Солтендерг	Наташа Звєрєва
1988	Матс Віландер	Штеффі Граф	Ніколас Перейра	Христина Тессі
1989	Борис Бекер	Штеффі Граф	Ніклас Култі	Флоренсія Лабат
1990	Іван Лендл	Штеффі Граф	Андреа Гауденці	Каріна Хабсудова
1991	Стефан Едберг	Моніка Селеш	Томас Енквіст	Зденка Малкова
1992	Джим Кур'є	Моніка Селеш	Бріан Даній	Розана Де Лос Ріос
1993	Піт Сампрас	Штеффі Граф	Марсело Ріос	Ніно Лаурсабішвілі
1994	Піт Сампрас	Аранча Санчес Вікаріо	Федеріко Браун	Мартіна Хінгіс
1995	Піт Сампрас	Штеффі Граф	Маріано Забалету	Анна Курнікова
1996	Піт Сампрас	Штеффі Граф	Себастьян Грожан	Амелі Моресмо
1997	Піт Сампрас	Мартіна Хінгіс	Арно Діпаскуале	Кара Блек
1998	Піт Сампрас	Ліндсі Девенпорт	Роджер Федерер	Єлена Докич
1999	Андре Агассі	Мартіна Хінгіс	Крістіан Плесс	Ліна Красноруцька
2000	Густаво Куертен	Мартіна Хінгіс	Енді Роддік	Марія-Емілія Салерні
2001	Ллейтон Г'юїтт	Дженніфер Капріаті	Жиль Мюллер	Світлана Кузнецова
2002	Ллейтон Х'юїт	Серена Вільямс	Рішар Гаске	Барбора Стрицова
2003	Енді Роддік	Жюстін Енен-Арденн	Маркос Багдатіс	Кірстен Фліпкенс
2004	Роджер Федерер	Анастасія Мискіна	Гаель Монфіс	Міхаелла Крайчек
2005	Роджер Федерер	Кім Кляйстерс	Доналд Янг	Вікторія Азаренко
2006	Роджер Федерер	Жустін Енен-Арденн	Тіємо де Баккер	Анастасія Павлюченкова
2007	Роджер Федерер	Жустін Енен-Арденн	Рікардас Беранкіс	Уршуля Радванська
2008	Рафаель Надаль	Єлена Янкович	Ян Цунхуа	Ноппаван Летчівакарн
2009	Роджер Федерер	Серена Вільямс	Даніель Берта	Крістіна Младенович
2010	Рафаель Надаль	Каролін Возняцкі	Хуан Себастьян Гомес	Дарія Гаврилова
2011	Новак Джокович	Петра Квітова	Їржі Веселий	Ірина Хромачова

Парний розряд

Рік	Чоловіки	Жінки
1996	Тодд Вудбрідж Марк Вудфорд	Ліндсі Девенпорт Мері Джо Фернандес
1997	Тодд Вудбрідж Марко Вудфорд	Ліндсей Девенпорт Яна Новотна
1998	Якко Елтінг Пауль Хаархіус	Лінзі Девенпорт Наташа Звєрєва
1999	Магеш Бгупаті Леандер Паес	Мартіна Хінгіс Анна Курнікова
2000	Тодд Вудбрідж Марк Вудфорд	Жулі Алар-Декюжі Суґіяма Ай
2001	Йонас Бйоркман Тодд Вудбрідж	Ліза Реймонд Ренне Стаббс
2002	Деніел Нестор Марк Ноулз	Вірхінія Руано Паскуаль Паола Суарес
2003	Боб Браян Майк Браян	Вірхінія Руано Паскуаль Паола Суарес
2004	Боб Браян Майк Браян	Вірхінія Руано Паскуаль Паола Суарес
2005	Боб Браян Майк Браян	Ліза Раймонд Саманта Стосур
2006	Боб Браян Майк Браян	Ліза Раймонд Саманта Стосур
2007	Боб Браян Майк Браян	Кара Блек Лізель Губер
2008	Деніел Нестор Ненад Зімоньїч	Кара Блек Лізель Губер
2009	Боб Браян Майк Браян	Серена Вільямс Вінус Вільямс
2010	Боб Браян Майк Браян	Хісела Дулко Флавія Пеннетта
2011	Боб Браян Майк Браян	Квета Пешке Катарина Среботнік

Україна і МФТ

• Національною федерацією — членом Міжнародної федерації тенісу є Федерація тенісу України.^[2]