Міжнародні сили з підтримки миру в Косові

KFOR (англ. Kosovo Force) — міжнародні сили під керівництвом НАТО, відповідальні за забезпечення стабільності в Косові.

Сектори KFOR, 2002 рік

KFOR
Нарукавна емблема сил KFOR Нарукавна емблема сил KFOR
На службі	з 12 червня 1999 року по теперішній час
Країна	Організація об'єднаних націй
Роль	Миротворчі сили ООН
У складі	НАТО
Гарнізон/Штаб	Республіка Косово
Війни/битви	Конфлікт у Прешевській долині (1999–2001) (обмежену участь) , Конфлікт в Македонії (2001) (обмежена участь) , Боротьба з Албанської національною армією (з 2001) (обмежену участь) , Заворушення в Косові (2011 — 2012)
Вебсайт	jfcnaples.nato.int/kfor​(англ.)
Медіафайли на Вікісховищі

Сили KFOR були створені згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН № 1244^[1] та вступили в Косово 12 червня 1999 року.

Обов'язки

У Резолюції визначено:

обов'язки міжнародної присутності з безпеки, яке має бути розгорнуто та діяти в Косові, будуть включати:

a) запобігання поновленню бойових дій, підтримання і, де це необхідно, забезпечення дотримання припинення вогню, а також гарантування виведення та запобігання поверненню в Косово союзних та республіканських військових, поліцейських та воєнізованих сил, за винятками, передбаченими в пункті 6 додатка 2;
b) демілітаризацію Визвольної армії Косова (ОАК) та інших збройних груп косовських албанців, як це передбачено в пункті 15 нижче;
c) створення умов безпеки, в яких біженці та переміщені особи зможуть безпечно повернутися в свої будинки, міжнародна цивільна присутність зможе функціонувати, перехідна адміністрація може бути створена та гуманітарна допомога може доставлятися;
d) забезпечення громадської безпеки та порядку доти, поки відповідальність за виконання цього завдання не зможе взяти на себе міжнародна цивільна присутність;
e) здійснення нагляду за розмінуванням допоки міжнародна цивільна присутність не зможе належним чином взяти на себе відповідальність за виконання цього завдання;
f) підтримку, за необхідності, міжнародної громадської присутності та тісну координацію з нею;
g) виконання, за необхідності, обов'язків щодо здійснення прикордонного контролю;

h) забезпечення захисту та свободи пересування своїх сил, міжнародної громадської присутності та персоналу інших міжнародних організацій;

• 
  Німецькі солдати KFOR патрулюють в Південному Косові 1999 року
• 
  Німецькі солдати KFOR і бойова машина Marder у Південному Косові 1999 року
• 
  Морські піхотинці США забезпечують безпеку співробітників Королівської канадської кінної поліції під час дослідження поховання в косовському селі 1 липня 1999 року.
  (Фото Defense.gov)
• 
  ІМР-2 українського контингенту у 2022 році.

Учасники

НАТО

Албанія (10, з 2009)  Болгарія (11)  Канада (1,470 — зараз 5)  Хорватія (20, з 2009)  Чехія (97 — зараз 10)  Данія (308 зараз 35)  Естонія — (1)  Франція (7,000 — зараз 150)  Німеччина (8,500 — зараз 743)  Греція (1,000 — зараз 118)  Угорщина (223 — зараз 197)

Італія (5,000 — зараз 564)  Литва (30, зараз 1)  Люксембург (23 — зараз 22)  Нідерланди (3,600 — зараз 3)  Норвегія (2,300+ — зараз 4)[2]  Польща (800 — зараз 230)  Португалія (171)  Румунія (62 — зараз 60)  Словенія (316)  Туреччина (752 — зараз 402)  Велика Британія (19,000 — зараз 1)  США (7,000 — зараз 621)

Союзники

Вірменія (35)  Австрія (561 — зараз 394)  Чилі (10)  Фінляндія (395 — зараз 19)  Ірландія (279 — зараз 12)

Марокко (170 — зараз 0)  Швеція (1,100 — зараз 56)  Швейцарія (220 — зараз 219)  Україна (1,800 — зараз 162)  Молдова (41)

Вивели

Іспанія (1,712 — зараз 0)  Бельгія (1,100 — зараз 0)  Латвія (20, з араз 0)  Ісландія (? — зараз 0)  ОАЕ (1,500 — зараз 0)  Росія (4,000 — зараз 0)  Індія (800 — зараз 0)  Словаччина (0)

Боснія і Герцеговина (550—750 — зараз 0)  Аргентина (200, з араз 0)[3][4]  Грузія (182 — зараз 0)[5]  Монголія (40 — зараз 0)  Азербайджан (34 — зараз 0)[6]  Малайзія (? — зараз 0)  Філіппіни (457 — зараз 0)[7][8]