Мізерний Мартин Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мізерний.

Мізерний Мартин-Василь (псевдо: «Валічак», «Рен», «477»; 26 лютого 1910, с. Вербів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 24 серпня 1949, Львівська область) — сотник та майор УПА (посмертно), командир тактичного відтинка УПА ТВ-26 «Лемко» (11.1945 — літо 1947).

Мізерний Мартин-Василь
Майор
Загальна інформація
Народження	26 лютого 1910(1910-02-26) с. Вербів, тепер Підгаєцький район, Тернопільська область
Смерть	24 серпня 1949(1949-08-24) (39 років) с. Либохора, Турківський район, Львівська область (вогнепальна рана )
Псевдо	«Рен», «477»
Військова служба
Роки служби	1944—1949
Приналежність	Україна
Війни / битви	Друга світова війна
Командування
ТВ-26 «Лемко» (11.1945 — літо 1947)

Біографія

Народився в с. Вербів (нині Підгаєцька міська громада, Тернопільський район, Тернопільська область) в родині Василя та Анастасії Мізерних. Навчався у Рогатинській українській гімназії ім. Володимира Великого. Служив у Польській армії. Політичний в'язень в 1931-34 роках, навчання у Празі. Активний учасник товариства «Просвіта», «Пласту», член ОУН з 1937 р. 1939 року — командир чоти «Карпатської Січі», учасник боїв в Карпатській Україні. Вояк Українського легіону (Військовий відділ націоналістів) в 1939. За дорученням ОУН з 1940 був окружним комендантом української поліції в Сяноку. В березні 1944 року заарештований гестапо за зв'язок з ОУН, засуджений до смертної кари^[1]. 27 липня 1944 втікає з гестапівської тюрми у Кракові.

Після втечі з гестапо, йде до УПА, де отримує звання хорунжого і очолює перший курінь ВО «Сян», сформований у серпні 1944 на пограниччі Лемківщини і Бойківщини. Наприкінці серпня разом із своїм куренем «Рен» вирушає на вишкільний табір в Закарпаття. Керівником тієї школи був сам «Рен», а викладачами були «Лісовий», «Крісовий», «Жайворонок», «Олег» та інші^[2]. На початку вересня 1944 р. відбувся тригодинний бій з відступаючим угорським батальйоном (400 осіб) на Ужоцькому перевалі. Внаслідок бою, угорці підійняли білий прапор і були повністю роззброєні повстанцями^[3]. Наприкінці вересня 1944 року, Мізерний отримав наказ рухатися в запілля Червоної Армії, уникаючи боїв із нею^[4]. 25 вересня курінь «Рена», разом із іншими повстанським підрозділами, рушили на схід в напрямку Станіслава, цей рейд увійшов в історію УПА, під назвою «Карпатський».

29 вересня 1944 під час перебування куреня Мізерного в Лавочному, яке вже було залишено угорським військом, але ще не захоплено більшовиками, партизани раптово зазнали мінометного обстрілу з боку угорців, внаслідок чого кілька упівців отримали поранення. У відповідь «Рен» відразу направив угорцям делегацію з білим прапорцем для ведення переговорів. Угорці вибачилися за інцидент, зазначивши, що помилково прийняли загін УПА за більшовиків^[5].

В ніч з 17 на 18 жовтня 1944 року, курінь «Рена» здійснив напад на станицю НКВС в містечку Перегінську^[4]. Під час атаки загинуло двоє повстанців та кілька було поранено, дані про втрати ворога були засекречені. Наприкінці жовтня 1944 року Василь Мізерний отримав наказ повертатися разом зі своїм куренем в Західні Карпати на Лемківщину. В грудні 1944 року отримує звання поручика^[6].

В листопаді 1945 Мізерного призначено командиром ТВ-26 "Лемко". Цей відділ відповідав за південно-східні райони Закерзоння, Перемишльський та Ярославський повіти. На території цього ТВ були два курені, — «Рена» та «Байди» і дві самостійні сотні «Лиса» і «Смирного». До куреня «Рена» входили сотні: «Стяга», «Гриня», «Бродича» і «Біра». До куреня «Байди» входили сотні: «Бурлаки», «Громенка», «Ластівки» і «Крилача». В січні 1946 року В. Мізерний отримав звання сотника. Брав участь в організації підстаршинської школи.

Влітку 1947 року в запеклих боях на чолі 3-х сотень пробивається на територію України. Протягом літа 1948 проходить спецвишкіл на Дрогобиччині. У 1949 р. за дорученням Головного військового штабу (ГВШ) УПА йде з матеріалами на Захід до ЗП УГВР. 24 серпня у сутичці з НКВД біля с. Либохора, Турківського району був важко поранений і щоб не здатися у полон застрелився. Підвищений до майора з датою смерті. В 1994^[7][8] р. перепохований в с. Яблунів, Турківського району.^[9][10]

Нагороди

• Згідно з Виказом відзначених УПА-Захід від 1.09.1946 р. поручник УПА, командир тактичного відтинку 26 «Лемко» Василь Мізерний – «Рен» нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.^[11]

Вшанування пам'яті

• 24.08.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Золота Слобода Козівського р-ну Тернопільської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 071) переданий Василю Мізерному, племіннику Мартина Мізерного — «Рена».

Див. також

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †
• Командири УПА
• Лицарі ОУН та УПА