Мікула Микола Васильович

Мікула Микола Васильович (10 вересня 1909, Чесанів — 26 квітня 1989, Львів) — львівський архітектор.

Мікула Микола Васильович
Народження	10 вересня 1909(1909-09-10) Чесанів
Смерть	26 квітня 1989(1989-04-26) (79 років) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Найважливіші споруди	лабораторний корпус проблем хімії ЛПІ
Містобудівні проєкти	мікрорайон № 6 (Львів), житловий масив на вул. Б. Хмельницького (Львів)

Біографія

Народився у місті Чесанів (нині Польща) в українській родині. 1929 року закінчив гімназію. Заробляв на життя як приватний вчитель з математики. Планував стати авіаконструктором, однак 1930 року поступив на архітектурний факультет Львівської політехніки. 1934 року відбував навчальну практику на будівництві великого державного об'єкту у Лодзі. Завершив навчання 1935 року, але захистив дипломний проєкт лише 1939 року. Ще до захисту проєкту працював у львівських архітекторів, виконуючи креслярські роботи. Зокрема проводив деталізацію робочих креслень при будівництві адміністративної споруди на нинішній вулиці Драгоманова, 16. У 1938–1940 роках працював у проєктному бюро О. Мухи. Перша відома самостійна робота — проєкт виставкового павільйону на 1000 м². З 1944 працює у львівському «Облпроекті», обіймаючи посаду керівника архітектурно-будівельної секції. Окрім того, до 1960 року займається реконструкцією пам'яток архітектури. Одночасно проєктує житлові і адміністративні споруди. Проєкт лабораторного корпусу проблем хімії ЛПІ визнано однією з найкращих будівель України першого післявоєнного десятиріччя. Брав участь у ряді проєктів розбудови Львова. Займався пейзажним живописом. Виставки проводились у Будинку архітектора (Порохова вежа). Помер 26 квітня 1989 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 63.^[1]

Будівлі

• Нереалізований конкурсний проєкт відбудови церкви Святого Духа у Львові на вулиці Коперника (1942, четверта нагорода)^[2].
• Добудова у 1940-х роках четвертого поверху класицистичного будинку Йогана Гауснера на нинішньому проспекті Свободи, 1-3^[3].
• Нереалізований проєкт навчального корпусу нафтового факультету Львівської політехніки (1953, співавтори Адольф Бахматов, Валеріан Сагайдаківський).
• Шестиповерховий житловий будинок на нинішній вулиці Гнатюка, 3 (1957)^[4].
• Проєкт малоповерхової забудови нинішньої вулиці Княгині Ольги (1957, співавтори Ярослав Новаківський, Валеріан Сагайдаковський)^[5].
• Лабораторний корпус проблем хімії Львівського політехнічного інституту на площі святого Юра, 4 (1962, співавтори Ярослав Назаркевич, Валеріан Сагайдаковський).
• Пам'ятник Тарасу Шевченкові у смт Славське (1963, скульптор Володимир Сколоздра)^[6].
• Багатоповерхова забудова житлового масиву на вулиці Богдана Хмельницького (початок 1960-х, співавтори Олег Радомський, Лариса Каменська)^[7].
• Адміністративний корпус Прикарпатського військового округу на вулиці Клепарівській (1968).
• Чотириповерховий перукарсько-косметичний комплекс «Чародійка» на вулиці Івана Франка, 23а.
• Поліклініка на 2 тис. відвідувачів, вулиця Симоненка.
• Забудова мікрорайону № 6 між вулицями вулиць Кульпарківською та Виговського^[8].
• Санаторний комплекс у Трускавці.
• Громадські і житлові будинки у Стрию і Трускавці.
• Проєкти приватних житлових будинків.