Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Мінзянов Юрій Аглямзянович
український кінопродюсер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Юрій Аглямзянович Мінзянов (29 березня 1956 — 7 листопада 2020) — російський і український тележурналіст та телепродюсер.
Мінзянов Юрій Аглямзянович | |
---|---|
![]() | |
Мінзянов на Одеському міжнародному кінофестивалі 2017 | |
Дата народження | 29 березня 1956 |
Місце народження | Казань, РРФСР, СРСР |
Дата смерті | 7 листопада 2020[1] (64 роки) |
Місце смерті | Київ, Україна |
Поховання | Звіринецьке кладовище |
Громадянство | СРСР Україна |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Професія | кінопродюсер |
IMDb | ID 3604830 |
Remove ads
Життєпис
Народився 29 березня 1956 року у місті Казань, РРФСР. Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1979).
Створив на студії «Укртелефільм» стрічку «Не зачиняйте ваші двері» (1987, Спеціальний приз Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів в Ашгабаті) — про роботу сім'ї Крепкіних: олімпійської чемпіонки Віри Крепкіної та її чоловіка[2].
Продюсер (і співпродюсер) низки фільмів і телесеріалів: «Сестри по крові» (2006), «Моя мама — Снігуронька», «Позаземний», «Усі повинні померти», «Презумпція вини» (2007), «Карасі», «Дім, милий дім», «Кілька примарних днів» (2008), «Про кохання» (2009), «Посміхнися, коли плачуть зірки» (2010), «Острів непотрібних людей» (2011), «Під прицілом кохання», «Наречена мого друга», «Час гріхів», «Мільйонер» (2012) та багатьох інших.
7 листопада 2020 року Мінзянова знайшли мертвим. У вечір напередодні Мінзянов скаржився на біль у грудях, а наступного перестав виходити на зв'язок.[3]
Remove ads
Громадська позиція
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4].
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads