Міхаель Кельмаєр

Міхаель Кельмаєр (нім. Michael Köhlmeier; 15 жовтня 1949, Гард, Австрія^[4]) — австрійський письменник та музикант.

Міхаель Кельмаєр
нім. Michael Köhlmeier
Ім'я при народженні	нім. Michael Johannes Maria Köhlmeier
Народився	15 жовтня 1949(1949-10-15) (76 років) Гард, Брегенц, Форарльберг, Австрія[1]
Громадянство	Австрія
Діяльність	письменник, музикант
Alma mater	Марбурзький університет
Знання мов	австрійський варіант німецької мови і німецька[2][3]
Членство	Bilgeri & Köhlmeierd
Жанр	проза
Magnum opus	Die Musterschülerd
У шлюбі з	Monika Helferd
Діти	Paula Köhlmeierd
Нагороди	Золота медаль за заслуги перед Віднемd (2007) премія Антона Вільдґанса (1996) Walter-Hasenclever-Literaturpreisd (2014) Johann-Peter-Hebel-Preisd (1988) Премія Гріммельсгаузена (1997) Rauriser Literaturpreisd (1983) Marie Luise Kaschnitz Prized (2017) Düsseldorf literary awardd (2015) Премія Манеса Шпербераd (1993) Österreichischer Kunstpreis für Literaturd (2007) Bodensee-Literaturpreisd (2008) Ferdinand Berger awardd (2019)
IMDb	ID 0477827
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 1949 року в ярмарковому містечку Гард, Австрія. З 1970 по 1978 рік вивчав політологію та німецьку мову в Марбурзькому університеті і математику та філософію в університетах Гіссена та Франкфурта. Згодом працював на радіо, де оповідав античні міфи (про Телемаха та Каліпсо) та біблейські історії (про Мойсея). Через деякий час він видав їх на CD та у формі книги.

Разом з Рейнголдом Білгері писав програми кабаре та слова до пісень, які обидва митці представили як Дует Білегері та Кельмаєра^[5]. З 2004 року пише слова до пісень для музичного гурту Schellinski.

1981 року одружився з письменницею Монікою Гельфер. 2003 року в автокатастрофі загинула їхня дочка Паула, якій був 21 рік. Після цього він написав книгу «Idylle mit ertrinkendem Hund» (укр. Ідилія з собакою, що тоне), яку присвятив Паулі^[6].

2007 року написав книгу «Abendland» («Захід»), яка описує мемуари профессора з математики^[7]. Твір був позитивно оцінений критиками.

Кельмаєр працює як фрилансер та проживає в місті Гогенемс.

Нагороди

• Премія Йогана Петера Гебеля (1988)^[8]
• Літературна премія Манеса Шпербера (1994)^[4][8]
• Премія Антона Вільдґанса (1996)
• Премія Гриммельгаузена (1997)
• Золотий знак пошани за службу Відню (2007)^[4]
• Премія за досягнення в галузі літератури (2008)^[4]