Міхель Зіттов

Міхель Зіттов (Michel Sittow; біля 1469, Ревель, Естонія, нині  — Таллінн  — 21 грудня 1525, Ревель, Естонія, нині  — Таллінн) — майстер старонідерландського мистецтва з Ревеля, учень Ганса Мемлінга, один з найбільших портретистів свого часу.

Міхель Зіттов
Michel Sittow
Народження	1459 Ревель, Естонія, нині - Таллінн
Смерть	21 грудня 1525(1525-12-21)
	Ревель, Естонія, нині - Таллінн
Поховання	Церква Нігулісте
Жанр	портрет
Діяльність	художник
Напрямок	Ранній нідерландський живопис
Член	Canute Guildd
Твори	Portrait of a mand
Батько	Clawes van der Sittowd
Роботи в колекції	Естонський художній музей, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Мауріцгейс, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Берлінська картинна галерея, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Художня галерея Єльського університету, Детройтський інститут мистецтв, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна і Ліхтенштейнський музейd
Міхель Зіттов у Вікісховищі

«Бог-Отець». Стулка вівтаря з Нігулісте, що приписується Зіттову.

Біографія

Народився в Ревелі (нині Таллінн) в сім'ї фламандського різьбяра по дереву ван дер Зюдова і доньки заможного шведського купця з Фінляндії. Після стажування в майстерні Ганса Мемлінга в Брюгге і, ймовірно, відвідування Італії вступив на службу до двору «їх католицьких величностей» в Толедо, де йому було призначено річне жалування в 50000 мараведі (в 2,5 рази більше, ніж отримував його суперник Хуан Фландес).

Незадовго до смерті Ізабелли Кастильської художник, мабуть, покинув Іспанію у свиті її зятя Філіпа Красивого, після чого побував у Фландрії і, як вважають, у Лондоні, де виконав відомий портрет Генріха VII (пізніше скопійований Гольбейном) і жіночий портрет, як вважається, Катерини Арагонської.

Після смерті Філіпа в 1506 році художник повернувся до рідного Ревеля, де вступив у тяжбу з вітчимом за нерухоме майно батьків. Створення обов'язкового в таких випадках «шедевру» відкрило йому доступ у місцеву гільдію художників, а за 2 роки до смерті він став її головою. Жив на вулиці Ратаскаеву.

В 1514 році Зіттов їздив з Ревеля в Копенгаген на запрошення короля Крістіана II. Оригінал його портрета данського монарха не зберігся, але відома копія. Після цього він протягом двох років працював при дворах Маргарити Австрійської і Карла Габсбурга, який на схилі років оточить себе творіннями Зіттова в монастирі Юсте. Художник помер у рідному місті від чуми.

Як і багато сучасників, Зіттов не підписував і не датував свої роботи, у зв'язку з чим їх атрибуція пов'язана з великими труднощами. В талліннській Нігулісте Зіттову приписують вівтарний образ зі сценами Страстей. Найбільш високо цінуються його портрети.

Протягом багатьох століть Зіттов був забутий. Тільки коли в 1914 році було висловлено припущення про тотожність Ревельського майстра з придворним іспанським художником Михайлом Німцем (або Михайлом Фламандцем), його ім'я стало поступово завойовувати належне йому по праву місце в історії образотворчого мистецтва.

Картини

• 
  Успіння Богородиці, c. 1500
• 
  Марія Магдалена
• 
  Мадонна з дитиною, c. 1515
• 
  -->Богородиця з дитиною, 1489 - 1492

• 
  Крістіан II
• 
  Катерина Арагонська (?)
• 
  Генріх VII Тюдор
• 
  Фердинанд Арагонський
• 
  Дон Дієго де Гевара

Посилання

• Біографія на сайті таллінського ресторана «Майстер Міхель»
• Ausführlicher Lebenslauf: Архівна копія на сайті Wayback Machine. und Архівна копія на сайті Wayback Machine. auf meistermichel.ee, Stand 26. Dezember 2008, im Internet Archive auf archive.org, gesehen 14. Juni 2011
• Werksverzeichnis