М-1 (підводний човен СРСР)

М-1 — радянський дизель-електричний підводний човен серії VI, типу «Малютка», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 3 жовтня 1932 року на верфі заводу № 198 у Миколаєві під заводським номером 237. 9 квітня 1933 року спущений на воду. 1 грудня 1933 року човен передислокований залізницею до Владивостока, де 26 квітня 1934 року включений до складу Морських сил Далекого Сходу^[1].

М-1 в Амурській затоці, 1934 рік

М-1
Схема підводного човна типу «Малютка» серії VI
Під прапором	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Совєтська Гавань
Спуск на воду	9 квітня 1933
Виведений зі складу флоту	16 квітня 1934
Сучасний статус	28 листопада 1950 року списаний на брухт
Проєкт
Тип ПЧ	Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту	завод № 198, Миколаїв
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	11,1 вузлів (20,55 км/год)
Швидкість (підводна)	6,4 вузли (11,85 км/год)
Робоча глибина занурення	50 м
Гранична глибина занурення	60 м
Автономність плавання	7-10 діб
Екіпаж	19 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	36,9 м
Ширина корпусу найб.	3,13 м
Середня осадка (по КВЛ)	2,58 м
Водотоннажність надводна	157 т
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	2 ТА калібру 533-мм (2 торпеди)
ППО	1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К

З 1934 до 1945 року проходив службу на Тихому океані. Участі в бойових діях не брав. 9 серпня 1945 року човен зустрів у складі 10-го дивізіону 3-ї бригади підводних човнів у Совєтській Гавані під командуванням старшого лейтенанта Носенкова Павла Павловича. 1 вересня доставив з Совєтської Гавані в порт Отомарі на Південному Сахаліні паливо і масло для наших кораблів.

З 5 листопада 1945 року М-1 використовувався в ролі навчального підводного човна. 28 листопада 1950 року М-1 виключений зі списків ВМФ, 8 січня 1951 року підводний човен розформований і зданий на злам.

Див. також

• HMS Pandora (N42)
• U-246
• HNLMS O 25
• Sfax (Q182)
• Leonardo da Vinci (підводний човен)
• USS Clamagore (SS-343)