Назаренко Сергій Васильович

Сергі́й Васи́льович Наза́ренко — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Назаренко Сергій Васильович
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	20 жовтня 1978(1978-10-20) (46 років) Полтава
Військова служба
Роки служби	2005—дотепер
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	95 ОДШБр  47 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «Народний Герой України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Назаренко.

Життєпис

Має педагогічну освіту, вчитель фізичної культури.

Служить в армії з 2005 року. До цього працював у недержавній охороні.

26 травня 2014 брав участь у першому бою в Донецькому аеропорту^[1].

20 січня 2015 року важко контужений пішки вивів групу десантників з-під обстрілу після підриву броньованої машини, на якій вони їхали на допомогу тим, хто залишався під завалами у новому терміналі Донецького аеропорту^[1]. За це він нагороджений орденом «Народний Герой України»^[1]. На той час служив у 13-му окремому десантно-штурмоврму батальйоні імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95 ОДШБр.

На момент лютого 2022 року служив у Командуванні Десантно-штурмових військ. Обіймав посаду офіцера інформаційно-аналітичного відділу управління розвідки^[2].

У березні 2022 року визволяв Макарів на Київщині. 7 березня 2022 постраждав від авіаудару, дістав множинні переломи, найбільш серйозна травма — перелом тазу. Повернувся на службу 10 червня 2022, не відновившись повністю^[2].

13 лютого 2023 перевівся на посаду начальника розвідки 47 ОМБр. 15 лютого разом з бригадою вилетів у Німеччину, де відбулася підготовка штабів і батальйонів^[2].

У липні 2023 року після ракетного обстрілу по штабу 47-ї бригади 25 годин був затиснутий під бетонною плитою будівлі в Оріховому. Після визволення з-під завалів потрапив у Запоріжжя на діаліз та під апарат ШВЛ. Проходив реабілітацію у Дніпрі, Києві, Львові^[2].

Нагороди

• 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
• 12 жовтня 2016 року — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» II ступеня.
• 7 травня 2016 року — нагороджений орденом «Народний Герой України» (наказ від 07.05.2016 року № 16).