Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Нанні Лой

італійський режисер, актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Нанні Лой
Remove ads

Джова́нні Лой (італ. Giovanni Loy, відоміший як Нанні Лой італ. Nanni Loy, 23 жовтня 1925, Кальярі, Сардинія, Італія 21 серпня 1995, Ф'юмічіно, Лаціо, Італія) — італійський режисер театру та кіно, сценарист і актор.

Нанні Лой
Nanni Loy
Thumb
Нанні Лой. 1966
Нанні Лой. 1966
Ім'я при народженніДжова́нні Лой
Giovanni Loy
Дата народження23 жовтня 1925(1925-10-23)
Місце народженняКальярі, Сардинія, Італія
Дата смерті21 серпня 1995(1995-08-21) (69 років)
Місце смертіФ'юмічіно, Лаціо, Італія
ПохованняКампо Верано[1] 
Громадянство Італія
Alma materCSC 
Професіярежисер, сценарист, актор
Кар'єра1954—1995
Magnum opusЧотири дні Неаполя 
Нагороди

«Срібна стрічка» за найкращу режисуру

Премія "Срібна стрічка" за найкращий сценарійd

Nastro d'Argento for Best Subjectd

IMDbID 0523439
 Нанні Лой у Вікісховищі 
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Джованні Лой народився у 1925 році в Кальярі, на острові Сардинія, і походив з видатної сардинсько-венеці́йської сім'ї. Ще підлітком майбутній режисер оселився в Римі. Вивчав філософію, але у 1947 році перейшов на навчання до Експериментального кіноцентру Італії і в наступному році там отримав диплом.

У 1949 році він зняв свій перший короткометражний фільм про образотворче мистецтво «Художники перед дзеркалом» (Pittori davanti allo specchio). За першим відразу ж пішов інший на ту саму тему — «Розфарбовані біографії» (Biografie dipinte). Крім того, він став помічником досвідчених режисерів, таких як Гофредо Алесандріні[it], Августо Дженіна, Карміне Галлоне[it], Луїджі Дзампа.

Його режисерський дебют відбувся у 1957 році. Дві звичаєві комедії: «Слово злодія»[it], з кіноактором Габріелем Ферцетті, та «Чоловік», з кіноактором Альберто Сорді, були створені у співпраці з Джанні Пучіні[it] та Джузеппе Де Сантісом.

На початку 1960-х років Нанні Лой екранізував події, пов'язані з рухом Опору в Італії у фільмах: «День левів»[it] (1961) та «Чотири дні Неаполя»[it] (1962). Один з цих кіноепосів присвячений великим героїчним постатям, інший — величі спільноти людей.

Комедії «Батько родини»[it] (1967) та «Затриманий чекаючи судового розгляду» (1971), у яких грають чудові актори Уго Тоньяцці, Ніно Манфреді та Альберто Сорді, пройняті солодкувато-гіркою іронією та нотками трагізму і абсурду.

Remove ads

Фільмографія

режисер

Remove ads

Нагороди

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads