Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Населення Екваторіальної Гвінеї
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Населення Екваторіальної Гвінеї. Чисельність населення країни 2015 року становила 740,7 тис. осіб (166-те місце у світі)[1]. Чисельність гвінейців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 33,31 ‰ (32-ге місце у світі), смертність — 8,19 ‰ (89-те місце у світі), природний приріст — 2,51 % (23-тє місце у світі) 
.
Remove ads
Природний рух
Узагальнити
Перспектива
Відтворення
Народжуваність в Екваторіальній Гвінеї, станом на 2015 рік, дорівнює 33,31 ‰ (32-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,57 дитини на одну жінку (24-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 12,6 % (станом на 2011 рік)[1].
Смертність в Екваторіальній Гвінеї 2015 року становила 8,19 ‰ (89-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,51 % (23-тє місце у світі)[1].
Вікова структура
Середній вік населення Екваторіальної Гвінеї становить 19,6 року (194-те місце у світі): для чоловіків — 19,1, для жінок — 20,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 63,85 року (183-тє місце у світі), для чоловіків — 62,76 року, для жінок — 64,97 року[1].
Вікова структура населення Екваторіальної Гвінеї, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 40,47 % (152 305 чоловіків, 147 454 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 19,55 % (73 728 чоловіків, 71 086 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 31,74 % (116 937 чоловіків, 118 148 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,24 % (13 519 чоловіків, 17 884 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,01 % (12 462 чоловіки, 17 220 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Remove ads
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 30,1 особи/км² (153-тє місце у світі)[1].
Урбанізація
Екваторіальна Гвінея середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 39,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,12 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Малабо (столиця) — 145,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Міграції
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (99-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Remove ads
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: фанг — 85,7 %, бубі — 6,5 %, мдове — 3,6 %, аннобонці — 1,6 %, квасьо (бужеба) — 1,1 %, інші — 1,4 % населення (дані перепису 1994 року)[1].
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова[2]: іспанська — розмовляє 67,6 % населення країни. Інші поширені мови: французька, фанг, бубі (згідно з даними перепису 1994 року).
Remove ads
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: номінальне християнство (переважно римо-католицтво) з дотриманням місцевих культів і обрядів[1].
Remove ads
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 95,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 97,4 % — серед чоловіків, 93 % — серед жінок[1]. (173-тє місце у світі)[1].
Охорона здоров'я
Узагальнити
Перспектива
Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 2,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,8 % ВВП країни (149-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 69,17 ‰ (14-те місце у світі); хлопчиків — 70,21 ‰, дівчаток — 68,09 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 342 випадків на 100 тис. народжень (47-ме місце у світі)[1].
Екваторіальна Гвінея входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року було зареєстровано 31,6 тис. хворих на СНІД (70-те місце в світі), це 6,16 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (11-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 800 осіб (71-ше місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 16,2 % (129-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 5,6 % (оцінка на 2010 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 72,5 % населення в містах і 31,5 % в сільській місцевості; загалом 47,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 79,9 %, в сільській місцевості — 71 %, загалом по країні — 74,5 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,02 км³ на рік, або 31,41 тонни на одного мешканця на рік: з яких 80 % припадає на побутові, 15 % — на промислові, 5 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Remove ads
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 72,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 67,9 %; частка осіб похилого віку — 5 %, або 20 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].
Станом на 2013 рік, у країні 300 тис. осіб не має доступу до електромереж; 66 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 93 %, у сільській місцевості — 48 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 158 тис. унікальних інтернет-користувачів (167-ме місце у світі), що становило 21,3 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2007 року становили 195,2 тис. осіб (173-тє місце у світі)[1]. Безробіття 2009 року дорівнювало 22,3 % працездатного населення (173-тє місце у світі);
Remove ads
Кримінал
Торгівля людьми
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Екваторіальної Гвінеї не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна перебуває у списку третього рівня[3][4].
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,76 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,72 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Remove ads
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads