Наталія Олексіївна (царівна)

Наталія Олексіївна (22 серпня 1673, Москва — 18 червня 1716) — московська царівна, дочка царя Олексія Михайловича, улюблена сестра імператора Петра І, драматургиня.

Наталія Олексіївна
Народилася	22 серпня 1673(1673-08-22)[1][2][3]  Москва, Московське царство
Померла	18 червня 1716(1716-06-18)[1][2][3] (42 роки)  Санкт-Петербург, Московське царство
Поховання	Благовіщенська церква Олександро-Невської лавриd
Діяльність	письменниця
Знання мов	давньоруська і російська
Рід	Романови
Батько	Олексій Михайлович[4]
Мати	Наришкіна Наталія Кирилівна[4]
Брати, сестри	Петро I, Євдокія Олексіївнаd, Катерина Олексіївна, Марія Олексіївна (царівна), Марфа Олексіївна, Феодосія Олексіївна, Софія Олексіївна, Іван V Олексійович, Федір Олексійович, Олексій Олексійович, Дмитро Олексійовичd і Симеон Олексійовичd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Дитинство

Була молодшою дочкою царя Олексія І Михайловича. Своє ім'я дістала в честь матері, Наталії Наришкіної.

Коли Наталії було три роки, помер її батько, цар Олексій. Надалі виховувалася матір'ю з братом. За часів правління царівни Софії Наталія разом з сім'єю жила в селі Преображенському, а взимку переїжджала до Москви.

Стосунки з Петром І

Протягом всього життя царівна Наталія підтримувала свого старшого на один рік брата, царя й майбутнього імператора Петра І, в усіх його починаннях. Наталія поділяла захоплення Петром західноєвропейською культурою^[5]. В дитинстві вони разом їздили у Німецьку слободу.

Після початку самостійного царювання Петра І у 1689 році Наталія продовжила жити у селі Преображенському. Разом з нею жили царевич Олексій Петрович, сестри Олександра Меншикова — Марія та Анна, — дружина Меншикова Дарія, а також Анісія Толстая й Варвара Арсеньєва.

З 1708 року царівна жила в Санкт-Петербурзі на Крестовському острові, проте часто відвідувала Москву. В 1715 році стала хрещеною матір'ю онука Петра І, майбутнього імператора Петра II. Заміж видана не була.

Смерть та поховання

Померла у віці 42 років 18 червня 1716 року в Санкт-Петербурзі. Причиною смерті стала нез'ясована хвороба шлунку (за деякою інформацією — катаральний гастрит^[6]). Похована на території Олександро-Невської лаври на Лазарівському кладовищі.

Надгробок царівни

Театральна діяльність

Завдяки зусиллям царівни у 1706—1707 у Преображенському палаці почали проводити театральні вистави. П'єси ставилися на актуальні на той час теми, інсценування життів святих, перекладних романів. Акторами стали слуги царівни та її невістки, цариці Парасковії.

У 1710 році, після переїзду царівни до Санкт-Петербурга, там було організовано нову театральну трупу для дворянської публіки. П'єси, які ставились на сцену в цій трупі, були написані і царівною в тому числі.

Твори

• «Комедия о святой Екатерине» («Комедія про святу Катерину»)
• «Хрисанф и Дария» («Хрисанф і Дарія»)
• «Цезарь Оттон» («Цезар Отто»)
• «Святая Евдокия» («Свята Євдокія»)

В культурі

• Царівна Наталія — персонаж роману Олексія Толстого «Петро Перший». У творі описується вигадана історія кохання царівни та одного з представників роду Бровкіних.