Національна портретна галерея Шотландії

Національна портретна галерея Шотландії (англ. Scottish National Portrait Gallery) — художня галерея в Единбурзі. Експозиція галереї складається в основному з портретів знаменитих шотландців-правителів, національних героїв, поетів, революціонерів та інших історичних осіб. Так, наприклад, у галереї представлено портрети поета Роберта Бернса, актора Шона Коннері, філософа Девіда Юма, письменника Вальтера Скотта, королеви Марії Стюарт та ін.

Національна портретна галерея Шотландії
англ. The Scottish National Portrait Gallery
55°57′20″ пн. ш. 3°11′37″ зх. д.
Тип	художня галерея[1] і національний[2]
Статус спадщини	реєстрова споруда категорії "A"d[3]
Частина від	Національні галереї Шотландіїd
Країна	Велика Британія[2]
Розташування	Шотландія, Единбург
Адреса	1 Queen Street, Edinburgh EH2 1JD[4]
Архітектор	Robert Rowand Andersond[5]
Засновник	John Ritchie Findlayd[5]
Засновано	1889
Відкрито	1889
Відвідувачі	312 877 осіб (2015)[6]
Сайт	nationalgalleries.org
Національна портретна галерея Шотландії (Сполучене Королівство)
Національна портретна галерея Шотландії у Вікісховищі

Будинок галереї в неоготичному стилі було побудовано в 1885—1890 роках за проектом Роберта Рованда Андерсона. З квітня 2009 до кінця 2011 року галерею було закрито на реставрацію.^[7]

Історія

Товариство антикварів Шотландії було засноване у 1780 році Девідом Ерскіном, 11-м графом Б'юкен. Його члени дарували предмети, які їх цікавили, і в 1781 році Товариство придбало приміщення для належного зберігання цих матеріалів - Залу антикварного товариства, розташовану між Коугейт і Парламент-Клоуз, на захід від Олд-Фішмаркет-Клоуз, як показано на плані міста Александра Кінкейда.^[8][9] Товариство кілька разів переїжджало, а з 1826 року орендувало приміщення в Королівському інституті біля підніжжя Маунду, що належав Мануфактурній раді. До 1851 року колекції Товариства знаходилися на Джордж-стріт, 24, а в листопаді воно домовилося з Радою про те, що колекції стануть національним надбанням, а уряд надасть постійне приміщення для зберігання колекцій і проведення засідань Товариства. У рамках угоди колекції повернулися до Королівської інституції у 1858 році.^[10]

Наприкінці 18 століття Ерскін також сформував колекцію шотландських портретів, багато з яких зараз знаходяться в музеї. Коли в 1856 році була створена Національна портретна галерея в Лондоні, яка стала дуже успішною, шотландський історик Томас Карлайл був серед тих, хто закликав до створення шотландського аналога, але уряд неохоче взяв на себе зобов'язання щодо фінансування проекту.^[11]