Національний музей літератури України

Національний музей літератури України в Києві є центральним музеєм подібного профілю на території країни.

Національний музей літератури України
50°26′43″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д.
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	м. Київ
Адреса	вул. Богдана Хмельницького, 11
Засновано	1986
Відкрито	1986
Режим роботи	Понеділок, вівторок, четвер, неділя – з 10:00 до 18:00 Середа, субота – з 11:00 до 19:00 Вихідний – п'ятниця
Фонд	85000 одиниць
Директор	Сорока Галина Олексіївна
Сайт	museumlit.org.ua
Національний музей літератури України (Україна)
Національний музей літератури України у Вікісховищі

Музей має філію — Київський літературно-меморіальний музей-квартиру Миколи Бажана.

Приміщення

Музей розташований на розі вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської в будинку-пам'ятнику архітектури 19 століття, побудованому в 1871 році в стилі пізнього класицизму за проєктом архітектора О. Я. Шилле. З 1871 року в цьому будинку знаходилася Колегія Павла Галагана, яка вважалася одним із найкращих приватних навчальних закладів столиці України, який царська «охранка» називала «Розсадником українства». Тут неодноразово бували представники української літератури, а в період з 1885 по 1886 роки в бібліотеці Колегії, вишуканий двоярусний інтер'єр червоного дерева якої був розроблений італійськими майстрами й зберігся до наших днів майже повністю, працював відомий український письменник Іван Франко.

Нині у бібліотеці розгорнуто тривалу експозицію, матеріали якої розповідають про історію цього навчального закладу. Колегія Павла Галагана ввійшла в історію вітчизняної культури і освіти як «школа академіків». З Колегією пов'язані імена відомих діячів науки, освіти, літератури, серед яких академіки В. Липський, А.Кримський, В. Грабар, Г Костюк, М. Котляревський, Д. Петрушевський, поети М.Драй-Хмара, П.Филипович, а також П. Житецький, М.Мурашко, М.Пимоненко та багато інших митців та науковців.

При Колегії на той момент функціонувала церква Святого Павла. Саме тут у травні 1886 року Іван Франко вінчався з Ольгою Хоружинською. На сьогодні в приміщенні бібліотеки знаходиться перший зал експозиції.

Експозиція

Музей відкрив свою експозицію для відвідувачів 2 липня 1986 року. Експозиція побудована за тематико-хронологічним принципом і відтворює історію письменства на українських землях, охоплюючи всі періоди розвитку української літератури, починаючи від XI століття (Київська Русь) і до сучасності.

Загальна кількість виставлених експонатів становить понад 5 тисяч одиниць, всього ж музейна колекція налічує понад 97 тисяч експонатів, серед яких унікальні стародруки, рукописні книги, першодруки й прижиттєві видання творів відомих письменників України, їхні рукописи, меморіальні речі, документи, музичні інструменти, твори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, фотографії.

Гордістю колекції музею є зразки старовинних видань XVII-XVIII століть, унікальні стародруки, зокрема перша друкована книга слов'янськими літерами «Апостол» Івана Федорова, рукописна книга «Ліствиця» Іоанна Ліствичника.

В розділі XIX століття:

• прижиттєві видання творів Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Івана Франка, Михайла Драгоманова,
• рукописи Лесі Українки, Михайла Старицького, Ольги Кобилянської
• меморіальні речі Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Ольги Кобилянської,
• рідкісні світлини Марка Вовчка, Марії Заньковецької, Дніпрової Чайки,
• книги з автографами та інші цінні експонати.

В музеї оформлені куточок давньоруського літописця, реконструкція друкарського верстата XVII століття діорама українського села.

В розділі XX століття представлені:

• письменники-модерністи початку століття,
• митці 1920-1930-х, знані як митці «розстріляного відродження»
• унікальне мистецьке явище «шістдесятництво»
• творчість письменників-дисидентів, самвидав
• доробок українських письменників закордоння (перша хвиля еміграції, «Празька школа», МУР, «Нью-йоркська група»)

В експозиції є меморіальні речі Михайла Семенка, Павла Тичини, Григорія Косинки, Остапа Вишні, Юрія Лавріненка, Уласа Самчука, рукописний зошит поезій Василя Симоненка, рукописи Докії Гуменної, особисті речі й рукописи Василя Стуса, Євгена Сверстюка, книги, що були з митцями в ув'язненні.

У виставкових залах музею експонуються літературні та мистецькі твори, які представляють як вітчизняну культуру, так і найкращі світові надбання.

В музеї проводяться різноманітні тематичні й персональні виставки.

Діяльність

Бібліотекарки в день дарування книжок, лютий 2023

У музеї постійно проводяться літературні зустрічі, фестивалі культури, вручення літературних премій, презентації книжкових і періодичних видань, вечори за участю письменників, вчених, художників, майстрів мистецтв. Працюють Клуб вихідного дня, лекторій, Клуб шанувальників модерної літератури, літературно-мистецька студія, музична вітальня, школа народознавства, відвідувати які можуть усі охочі. Традиційним став щорічний Тиждень дитячої книги у музеї. Успішно діє розроблена науковцями програма «За духовне відродження України». Заходи проводяться у співпраці з провідними науковими установами, видавництвами, культурними центрами та громадськими організаціями.

Музейні бджілки

З січня 2015 року в музеї працює волонтерська організація «Музейні бджілки». Волонтери займаються плетінням маскувальних сіток та костюмів-кікімор для бійців україно-російської війни на Сході України. Проєкт заснований волонтерами на чолі з Юлією Козачок за сприянням адміністрації музею та Анжеліки Рудницької.

Станом на січень 2016 року волонтери виготовили 57 сіток і 51 кікімору^[1].

2015 року волонтери стали героїнями документального фільму «Народження кікімори»^[2], литовського режисера Артурас Морозовас. Улітку 2015-го фільм побував у Києві та на Сході України.

Див. також

• Колегія Павла Ґалаґана