Некорельованість

У теорії ймовірностей та статистиці дві дійсні випадкові величини ${\displaystyle X}$ й ${\displaystyle Y}$ називаються некорельованими, якщо їхня коваріація ${\displaystyle \operatorname {cov} [X,Y]=\mathrm {E} [XY]-\mathrm {E} [X]\mathrm {E} [Y]}$ дорівнює нулю. Якщо дві величини некорельовані, то між ними не існує лінійної залежності.

Некорельовані випадкові величини мають нульовий коефіцієнт кореляції Пірсона, якщо він існує, за винятком тривіального випадку, коли будь-яка змінна має нульову дисперсію (є константою). У цьому випадку кореляція невизначена.

Загалом, некорельованість — це не те ж саме, що ортогональність, за винятком особливого випадку, коли математичне очікування принаймні однієї з двох випадкових величин дорівнює 0. У цьому випадку коваріація є математичним очікуванням добутку, а ${\displaystyle X}$ та ${\displaystyle Y}$ некорельовані тоді й лише тоді, коли ${\displaystyle \mathrm {E} [XY]=0}$.

Якщо ${\displaystyle X}$ та ${\displaystyle Y}$ незалежні, зі скінченними моментами другого порядку, то вони некорельовані. Однак не всі некорельовані величини є незалежними.^{[1]:p. 155}

Означення

Означення для двох дійсних випадкових величин

Дві випадкові величини ${\displaystyle X}$ та ${\displaystyle Y}$ називаються некорельованими, якщо їхня коваріація ${\displaystyle \operatorname {cov} [X,Y]=\mathrm {E} [(X-\mathrm {E} [X])(Y-\mathrm {E} [Y])]}$ дорівнює нулю. ^{[1]:p. 153[2]:p. 121} Формально:

${\displaystyle X,Y{\text{ некорельовані}}\ \iff \ \mathrm {E} [XY]=\mathrm {E} [X]\cdot \mathrm {E} [Y].}$

Означення для двох комплексних випадкових величин

Дві комплексні випадкові величини^[en] ${\displaystyle Z}$, ${\displaystyle W}$ називаються некорельованими, якщо їхня коваріація

${\displaystyle \mathrm {K} _{ZW}=\mathrm {E} [(Z-\mathrm {E} [Z]){\overline {(W-\mathrm {E} [W])}}]}$

та псевдоковаріація

${\displaystyle \mathrm {J} _{ZW}=\mathrm {E} [(Z-\mathrm {E} [Z])(W-\mathrm {E} [W])]}$

дорівнюють нулю. Іншими словами,

${\displaystyle Z,W{\text{ некорельовані}}\ \iff \ \mathrm {E} [Z{\overline {W}}]=\mathrm {E} [Z]\cdot \mathrm {E} [{\overline {W}}]\quad {\text{та}}\quad \mathrm {E} [ZW]=\mathrm {E} [Z]\cdot \mathrm {E} [W].}$

Означення для більше ніж двох випадкових змінних

Набір, що складається з двох або більше випадкових величин ${\displaystyle X_{1},\dots ,X_{n}}$ називається некорельованим, якщо величини попарно некорельовані. Це еквівалентно вимозі, щоб недіагональні елементи матриці автоковаріацій ${\displaystyle \mathrm {K} _{\mathbf {X} \mathbf {X} }}$ випадкового вектора ${\displaystyle \mathbf {X} =(X_{1},\dots ,X_{n})^{\mathsf {T}}}$ дорівнювали нулю. Матриця автоковаріацій визначається як:

${\displaystyle \mathrm {K} _{\mathbf {X} \mathbf {X} }=\operatorname {cov} [\mathbf {X} ,\mathbf {X} ]=\mathrm {E} {\bigl [}(\mathbf {X} -\mathrm {E} [\mathbf {X} ])(\mathbf {X} -\mathrm {E} [\mathbf {X} ])^{\mathsf {T}}{\bigr ]}=\mathrm {E} [\mathbf {X} \mathbf {X} ]^{\mathsf {T}}-\mathrm {E} [\mathbf {X} ]\mathrm {E} [\mathbf {X} ]^{\mathsf {T}}.}$

Приклади залежності без кореляції

   Основна стаття: Кореляція та залежність

Приклад 1

• Нехай ${\displaystyle X}$ — випадкова величина, що набуває значення ${\displaystyle 0}$ або ${\displaystyle 1}$ з ймовірністю ${\displaystyle 1/2}$.
• Нехай ${\displaystyle Y}$ — незалежна від ${\displaystyle X}$ випадкова величина, що набуває значення ${\displaystyle -1}$ або ${\displaystyle 1}$ з ймовірністю ${\displaystyle 1/2}$.
• Нехай ${\displaystyle U}$ — випадкова величина, що визначається як ${\displaystyle U=XY}$.

Твердження полягає в тому, що ${\displaystyle U}$ і ${\displaystyle X}$ мають нульову коваріацію (отже, некорельовані), але не є незалежними.

\emph{Доведення:} Враховуючи, що

${\displaystyle \mathrm {E} [U]=\mathrm {E} [XY]=\mathrm {E} [X]\mathrm {E} [Y]=\mathrm {E} [X]\cdot 0=0,}$

де друга рівність виконується так як ${\displaystyle X}$ та ${\displaystyle Y}$ незалежні, тому отримуємо

${\displaystyle {\begin{aligned}\operatorname {cov} [U,X]&=\mathrm {E} [(U-\mathrm {E} [U])(X-\mathrm {E} [X])]=\mathrm {E} \left[U(X-{\frac {1}{2}})\right]\\&=\mathrm {E} \left[X^{2}Y-{\frac {1}{2}}XY\right]=\mathrm {E} \left[(X^{2}-{\frac {1}{2}}X)Y\right]=\mathrm {E} \left[(X^{2}-{\frac {1}{2}}X)\right]\mathrm {E} [Y]=0.\end{aligned}}}$

Таким чином, ${\displaystyle U}$ та ${\displaystyle X}$ — некорельовані.

Незалежність ${\displaystyle U}$ та ${\displaystyle X}$ означає, що для всіх ${\displaystyle a}$ та ${\displaystyle b}$ має місце рівність ${\displaystyle \operatorname {Pr} (U=a\mid X=b)=\operatorname {Pr} (U=a)}$. Це невірно, зокрема, для ${\displaystyle a=1}$ та ${\displaystyle b=0}$.

• ${\displaystyle \operatorname {Pr} (U=1\mid X=0)=\operatorname {Pr} (XY=1\mid X=0)=0}$;
• ${\displaystyle \operatorname {Pr} (U=1)=\operatorname {Pr} (XY=1)=1/4}$.

Таким чином, ${\displaystyle \operatorname {Pr} (U=1\mid X=0)\neq \operatorname {Pr} (U=1)}$, тому ${\displaystyle U}$ та ${\displaystyle X}$ є залежними.

Що і треба було довести.

Приклад 2

Якщо неперервна випадкова величина ${\displaystyle X}$ рівномірно розподілена на проміжку ${\displaystyle [-1,1]}$ та ${\displaystyle Y=X^{2}}$, то ${\displaystyle X}$ та ${\displaystyle Y}$ некорельовані навіть, якщо ${\displaystyle X}$ визначає ${\displaystyle Y}$ та часткове значення ${\displaystyle Y}$ можна отримати за допомогою лише одного або двох значень ${\displaystyle X}$:

${\displaystyle f_{X}(t)={\frac {1}{2}}I_{[-1,1]};\quad f_{Y}(t)={\frac {1}{2{\sqrt {t}}}}I_{[0,1]}.}$

З іншого боку, ${\displaystyle f_{X,Y}}$ дорівнює нулю на трикутнику, заданому подвійною нерівністю ${\displaystyle 0<X<Y<1}$, хоча ${\displaystyle f_{X}\cdot f_{Y}}$ не дорівнює нулю в цій області. Тому ${\displaystyle f_{X,Y}(X,Y)\neq f_{X}(X)\cdot f_{Y}(Y)}$, а змінні не є незалежними:

${\displaystyle \mathrm {E} [X]={{1-1} \over 4}=0;\quad \mathrm {E} [Y]={{1^{3}-(-1)^{3}} \over {3\cdot 2}}={1 \over 3},}$

${\displaystyle \operatorname {cov} [X,Y]=\mathrm {E} \left[(X-\mathrm {E} [X])(Y-\mathrm {E} [Y])\right]=\mathrm {E} \left[X^{3}-{\frac {X}{3}}\right]={\frac {1^{4}-(-1)^{4}}{4\cdot 2}}=0.}$

Таким чином, величини є некорельованими.

Коли некорельованість означає незалежність

Існують випадки, в яких некорельованість означає незалежність. Одним із таких є випадок, коли обидві випадкові величини є двозначними (тому кожна може бути лінійно перетворена до величини з розподілом Бернуллі.^[3] Крім того, дві сумісно нормально розподілені випадкові змінні є незалежними, якщо вони некорельовані. Крім того, дві сумісно нормально розподілені випадкові змінні є незалежними, якщо вони некорельовані, ^[4] хоча це не справджується для змінних, чий граничний розподіл є нормальним і некорельованим, але чий сумісний розподіл не є сумісним нормальним (див. Нормально розподілений і некорельований не означає незалежний^[en]).

Узагальнення

Некорельовані випадкові вектори

Два випадкові вектори ${\displaystyle \mathbf {X} =(X_{1},\dots ,X_{m})^{\mathsf {T}}}$ та ${\displaystyle \mathbf {Y} =(Y_{1},\dots ,Y_{n})^{\mathsf {T}}}$ називаються некорельованими, якщо

${\displaystyle \mathrm {E} [\mathbf {XY} ^{\mathsf {T}}]=\mathrm {E} [\mathbf {X} ]\mathrm {E} [\mathbf {Y} ]^{\mathsf {T}}.}$

Вони некорельовані тоді й лише тоді, якщо їхня крос-коваріаційна матриця^[en] ${\displaystyle \mathbf {\mathrm {K} _{X,Y}} }$ дорівнює нулю. ^[5]:p.337

Два комплексні випадкові вектори ${\displaystyle \mathbf {Z} }$ та ${\displaystyle \mathbf {W} }$ називаються некорельованими, якщо їхня крос-коваріаційна матриця та псведокрос-коваріаційна матриця дорівнюють нулю, тобто якщо

${\displaystyle \mathbf {\mathrm {K} _{ZW}} =\mathbf {\mathrm {J} _{ZW}} =0}$,

де

${\displaystyle \mathbf {\mathrm {K} _{ZW}} =\mathrm {E} [(\mathbf {Z} -\mathrm {E} [\mathbf {Z} ])(\mathbf {W} -\mathrm {E} [\mathbf {W} ])^{\mathsf {H}}]}$

та

${\displaystyle \mathbf {\mathrm {J} _{ZW}} =\mathrm {E} [(\mathbf {Z} -\mathrm {E} [\mathbf {Z} ])(\mathbf {W} -\mathrm {E} [\mathbf {W} ])^{\mathsf {T}}].}$

Некорельовані стохастичні процеси

Два стохастичні процеси ${\displaystyle \{X_{t}\}}$ та ${\displaystyle \{Y_{t}\}}$ називаються некорельованими, якщо їхня крос-коваріація

${\displaystyle {\mathrm {K} _{\mathbf {X} \mathbf {Y} }(t_{1},t_{2})=\mathrm {E} [(X(t_{1})-\mu _{X}(t_{1}))(Y(t_{2})-\mu _{Y}(t_{2}))]}}$

завжди дорівнює нулю.^{[2]:p. 142} Формально:

${\displaystyle \{X_{t}\},\{Y_{t}\}{\text{ некорельовані}}\quad \iff \quad \forall t_{1},t_{2}\ \mathrm {K} _{\mathbf {X} \mathbf {Y} }(t_{1},t_{2})=0}$.

Див. також

• Кореляція і залежність
• Біноміальний розподіл: коваріація між двома біномами
• Некорельований елемент об'єму^[en]