Неофіт VI Константинопольський

Патріарх Неофіт VI (грец. Νεόφυτος ΣΤ΄; ? — 1747) — єпископ Константинопольської православної церкви. Патріарх Константинопольський у 1734–1740 та 1743–1744 роках.

Неофіт VI Константинопольський
Народився	17 століття  Патмос, Додеканес, Південні Егейські острови, Греція
Помер	1747  Патмос, Додеканес, Південні Егейські острови, Греція
Країна	Османська імперія
Діяльність	священник
Посада	Константинопольський патріархат
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Майбутній патріарх Неофіт народився на острові Патмос.

У 1716 році, після обрання митрополита Кесарійського Єремії Вселенським патріархом, Неофіт був обраний на його місце.^[1] Будучи митрополитом Кесарійським, побудував багато храмів і відновив у 1728 монастир Святого Іоанна Предтечі в Цинсидері в Каппадокії.^[1]

27 вересня 1734 року був обраний Вселенським патріархом.^[2] Його обрання було пролобіюване фанаріотом Александром Гікасом, що поставило патріарха у його залежність^[3].

У 1736 році видав указ, що встановлює обмеження на посаг відповідно до соціального порядку нареченого та нареченої.

У 1740 році Великий Візир Османської імперії Нішанджи Шехла Хаджи Ахмед-паша наказав скинути Неофіта з патріаршого престолу.^[4]

Через три роки, у травні 1743 року, Великий Візир Нішанджи Шехла Хаджи Ахмед-паша дозволив Неофіту знову стати патріархом, за умови, що Неофіт не вступатиме в контакт з Александром Гікасом. Але менш ніж через рік, Неофіт був повалений з престолу діями майбутнього патріарха Паїсія II.

Його патріаршество не було відзначено особливими подіями та реформами. Неофіт переважно займався чернечими питаннями. Вів листування з реформатором Моравської церкви Миколою Цинцендорфом.^[5]

Після скидання він був засланий на його рідний острів Патмос, де помер у лютому чи березні 1747 року.^[2]