Нерсес Ламбронаці

Нерсес Ламбронаці, Нерсес Ламбронський (1153  — 1198) — архієпископ Тарса Кілікії, родич вірменського католикоса Нерсеса IV Шноралі (Благодатного), поет, вчений та проповідник, найбільший громадський та церковний діяч Кілікійський Вірменії. Ім'я Ламбронський походить від назви фортеці Ламброн. 

Нерсес Ламбронаці
вірм. Ներսես Լամբրոնացի
Ім'я при народженні	вірм. Սմբատ
Народився	1153  Ламброн, Armenian Principality of Ciliciad
Помер	14 липня 1198[1]  Скевраd, Кілікійська Вірменія або Константинополь, Східна Римська імперія
Країна	Кілікійська Вірменія
Діяльність	поет, перекладач, філософ, письменник, богослов
Знання мов	вірменська
Роки активності	1170-ті — 1190-ті
Жанр	оповідна поезіяd і поезія
Титул	Вардапет
Батько	Q45732891?
Мати	Q45733224?
Брати, сестри	Q45733458?
Медіафайли у Вікісховищі

З біографії

Як нащадок князівського роду, він обрав духовну кар'єру й дуже молодим отримав сан вардапета. Був широко освіченою людиною, знав мови, його перу належить низка богословських праць, які перераховує Кіракос Гандзакеці у своїй «Короткій Історії». Особливо відомі його «Синодальні промови». Нерсес Ламбронаці в церковних справах був відомий своїм вільнодумством, активно боровся за зближення Вірменської церкви з римською та грецькою. 

Коли 1179 року в Ромклі (Кілікія, на березі річки Євфрат) було скликано собор, який розглянув питання церковного об'єднання, Нерсес, за дорученням патріарха вірменського Григорія IV (1173–1193), виголосив дуже переконливу промову, й лише смерть грецького імператора Мануїла Комніна перешкодила здійсненню постанов собору. Після цього проти Нерсеса було висунуто низку звинувачень в зраді інтересам церкви. 

Нерсес Ламбронаці зробив новий переклад Апокаліпсису та домігся того, щоб Собор Вірменської церкви в Константинополі прийняв цей текст до складу Св. Писання Нового Заповіту. До цього Апокаліпсис не входив у вірменську Біблію, а був частиною апокрифічного збірника «Діяння Іоанна». 

Пам'ять його святкується 17 липня (за старим стилем).