Нечаєва Тамара Павлівна

Тамара Павлівна Нечаєва (рос. Тамара Павловна Нечаева; 17 жовтня 1922, станція Народна, Воронезька область — 16 серпня 2003, Уфа) — радянський і російський скульптор, Народний художник Башкирської АРСР, Заслужений художник РРФСР, почесний громадянин міста Уфа.

Нечаєва Тамара Павлівна
Народження	17 жовтня 1922(1922-10-17)  Народне (Воронезька область), Борисоглєбський повітd, Воронезька губернія, Російська СФРР
Смерть	16 серпня 2003(2003-08-16) (80 років)
	Уфа, Башкортостан, Росія
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	скульпторка, художниця
Нагороди

Біографія

Нечаєва Тамара Павлівна народилася 17 жовтня 1922 року на станції Народна Воронезької області. Дитинство і юність її пройшли в Ленінграді. У 1940-1941 роках навчалася в художній студії Будинку культури Московського району м. Ленінграда.^[1]

Після закінчення студії під час війни вона евакуювалася в Уфу до двоюрідного брата її матері, одного з найстаріших художників Башкортостану Анатолія Петровича Лежньова, де і залишилася жити. Величезну роль зіграли творчі контакти Нечаєвої з провідними майстрами пензля Башкортостану: К.С. Давлеткільдеєвим, О.Е. Тюлькіна, М.М. Єлгаштиної^[2], знайомство зі скульпторами - Сергієм Меркуровим, Сергієм Коньонковим, Вірою Мухіною, відвідування їх майстерень в Москві і вивчення їх творчості.

У 1946 році Нечаєва обирається депутатом Уфимської міської Ради депутатів трудящих (потім обирається в 1953, 1955, 1959 роках). У 1955 році обирається членом Правління Спілки художників Башкирії — до 1991, крім 1970-1972).

У 1957 році удостоєна звання «Заслужений діяч мистецтв Башкирської АРСР». У 1958 році обирається головою Правління Спілки художників Башкирії (до 1967). У 1960 році обирається членом Правління та секретарем Спілки художників РРФСР (до 1969).

У 1997 році встановлює пам'ятник Мубарякову в селищі Асси Бєлорєцького району Республіки Башкортостан (архітектор Бормотов). У травні 2002 року Тамарі Павлівні Нечаєвій присвоєно звання «Почесний громадянин міста Уфи».

Померла у серпні 2003 року в м Уфі.

Література

• Тамара Нечаева: Каталог. Авт. вступ. ст. В. М. Сорокина. Уфа, 1984. (автор статьи — В. М. Сорокина).
• Русская дочь башкирского народа: Тамара Нечаева: библ. пособие /сост. Г.Вахитова. — Ишимбай: МБУК ЦБС ИКБ, 2012.-12с
• Сорокина, В. М. Нечаева Тамара / В. М. Сорокина // Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа: Науч. изд-во «Башкирская энциклопедия», 1996. — С. 437.
• Гильмутдинов, Ф. Урок-путешествие по творчеству Т. Нечаевой / Ф. Гильмутдинов // Баш. укытыусыhы. — 1998. — № 3. — С. 47.
• Докучаева, А. Шедевры Тамары Нечаевой / А. Докучаева // Рампа. — 1995. — № 2-3. — С. 12-15.
• Докучаева, А. Любимый образ Тамары Нечаевой / А. Докучаева // Респ. Башкортостан. — 2004. — 2 марта. — С. 3.
• Попова, Л. Образ Салавата Юлаева в изобразительном искусстве Башкортостана / Л. Попова // Ватандаш. — 2002. — № 6. — С. 183—187.
• Сорокина, В. Богатство души и таланта / В. Сорокина // Рампа. — 1998. — № 1. — С. 3.
• Фенина, Э. Художник неповторимого дарования / Э. Фенина // Бельские просторы. — 2003. — № 12. — С. 145—149.
• Справочник «Художники Советской Башкирии». Автор-составитель Э. П. Фенина, Башкирское книжное издательство, Уфа-1979.