Нечипоренко Олександр Захарович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нечипоренко.

Олександр Захарович Нечипоренко (21 квітня 1916, м. Малин, Волинська губернія, Російська імперія (нині — Житомирська область, Україна) — 5 листопада, 1980, Гродно, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський уролог-онколог українського походження, науковець, педагог, військовий хірург. Автор методу дослідження елементів крові в осаді сечі (аналіз сечі за Нечипоренком).

Нечипоренко Олександр Захарович
Народився	21 квітня 1916(1916-04-21)  Малин, Житомирська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер	5 листопада 1980(1980-11-05) (64 роки)  Гродно, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	лікар, уролог
Alma mater	Київський медичний інститут
Галузь	онкологія і урологія
Заклад	Гродненський державний медичний університет
Вчене звання	доцент
Науковий ступінь	кандидат медичних наук
Війна	німецько-радянська війна

Життєпис

Народився 21 квітня 1916 року в Малині Волинської губернії (нині Житомирської області України)^[1]. 1940 року закінчив Київський медичний інститут^[2].

Учасник Німецько-радянської війни^[1]. Служив у прикордонних військах на Бессарабії, а весною 1941 року направлений у Монголію. Службу закінчив на Карельському фронті^[2].

1945—1947 років проходив підготовку з грудної хірургії у Військово-медичної академії імені С. М. Кірова^[1]. Після цього протягом 1947—1957 років служив начальником хірургічних відділень різних військових госпіталів, а потім — урологічних відділень окружних військових госпіталів (1957—1965)^[1][2].

З 1965 року — на цивільній службі в Ростові-на-Дону, де працював асистентом кафедри факультетської хірургії місцевого медичного інституту (1965—1967)^[2].

1967 року став науковим керівником онкоурологічного відділу Науково-дослідного інституту онкології та медичної радіології в Ростові-на-Дону. Протягом 1968—1980 років завідував курсом урології Гродненського медичного інституту^[2].

Кандидат медичних наук (1965), доцент^[2].

Помер 5 листопада 1980 року в Гродно на 65-му році життя^[1].

Наукова діяльність

Займався розробкою проблеми хронічного пієлонефриту і онкоурології. Вперше запровадив цистектомію при раку сечового міхура, лімфаденектомію при злоякісних пухлинах яєчка. Відомий як автор методу дослідження елементів крові в осаді сечі (аналіз сечі по Нечипоренко)^[1][2].

Громадська діяльність

У кінці 1960-х років організував першу філію Білоруського товариства урологів, головою якого був до кінця життя^[2].

Родина

• Дружина — Нечипоренко Надія Олександрівна — прифронтова хірургиня^[2].
• Син — Нечипоренко Микола Олександрович (нар. 26 жовтня 1946, м. Малин Житомирської області), доктор медичних наук, професор, завідувач курсом урології Гродненського державного медичного університету, наукова діяльність пов'язана з вивченням проблем онкоурології, урогінекології, невідкладної урології^[3].

Бібліографія

• Гарелик П. В. 50 лет Гродненскому государственному медицинскому университету: события и биографии / П. В. Гарелик, Е. М. Тищенко. — Гродно, 2008. — С. 493.