Новгородов Володимир Євгенович

Володимир Євгенович Новгородов (нар. 11 травня 1947, Харків) — архітектор, реставратор, дійсний член ICOMOS, член-кореспондент Української академії архітектури.

Преображенський собор Почаївської лаври

Новгородов Володимир Євгенович
Народження	11 травня 1947(1947-05-11) (78 років)  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна (підданство)	Україна
Навчання	Харківський національний університет будівництва та архітектури
Діяльність	архітектор
Членство	Національна спілка архітекторів України

Панорама Почаївської лаври зі східного боку з Преображенським собором.

Римо-католицький храм у Харкові. 2010 рік

Троїцький собор у Чернігові. Реставрація у співавторстві з М. М. Говденко

Автор проєкту Преображенського собору Почаївської лаври, який гармонійно розвиває ансамблевий комплекс цього монастиря, що складається з різноманітних по стилю та часу будівництва споруд — барокових Успенського собору і дзвіниці, Троїцького собору в формах псковсько-новгородської архітектури та інших будівель, які носять риси класицизму і різних історичних стилів. Новий собор, запроектований В. Є. Новгородовим поєднує об'ємно-просторові прийоми та архітектурні деталі, притаманні багатокупольним прямокутним соборам Київської Русі, барочним українським культовим будівлям 17століття на кшталт Троїцького собору у Чернігові, Військово-Микільського собору у Київі та волинськіх храмів з кутовими накутними баштами. Разом з тим споруда наслідує й характерну для багатьох українських храмів казацької пори схему розміщення бань по сторонах світу. Всі ці прийоми створюють оригінальний архітектурний образ, що збагачує силует ансамблю та придає йому рівноваги та завершеності.

Життєпис

1970 р. — закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту. Дипломний проєкт відзначено Дипломом першого ступеня Союзу Архітекторів СРСР.

1970—1976 рр. — працював в Українському спеціальному науково-реставраційному виробничому об'єднанні та Українському спеціальному науково-реставраційному проєктному інституті Держбуду УРСР (Київ).

1976—1977 рр. — начальник відділу пам'яток архітектури Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника Міністерства культури УРСР (Київ).

1978—1987 рр. — займався науковою та викладацькою роботою у вищих навчальних закладах Харкова.

З 1987 р. — головний архітектор проєктів Харківської комплексної архітектурно-реставраційної майстерні інституту Укрпроєктреставрація.

1993—2008 рр. — директор Харківської філії інституту «УкрНДІпроєктреставрація».

З 1995 р. — доцент кафедри архітектурного проєктування і малюнка (нині кафедра архітектури будівель і споруд) Харківської академії міського господарства.^[1]

2008—2013 рр. — начальник проєктно-реставраційного відділу інституту «УкрміськбудПроєкт» (Харків), головний архітектор проєктів АТЗТ «Житлобуд-2», головний архітектор ТОВ «Вертикаль».

Новгородов є членом Національної спілки архітекторів України (з 1977 р.), член-кореспондентом Української академії архітектури (з 2005 р.), дійсним членом Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць ICOMOS^[2] (з 2005 р.). Автор більш ніж 70 проєктів реставрації низки архітектурних пам'яток в Україні та Росії, об'єктів нового будівництва у Харкові та Харківській області. Автор книг та наукових статей з історії архітектури України.^[3]

Професійна діяльність

Автор проєктів реставрації архітектурних пам'яток:

• Аеровокзал, Харків. Пам'ятка архітектури середини XX століття. 1999 р.
• Будинок медичного товариства, Харків. Пам'ятка архітектури, кінець XIX століття. Реалізовано частково.
• Будівля «Інпромбанку» з прибудовою, Харків. Пам'ятка архітектури початку XX століття. 2003 р. — перша черга, 2011 р.- друга черга.
• Будівля вокзалу Південної залізниці, Харків. Пам'ятка архітектури середини XX століття. 1997—2003 рр.
• Будівля Головпоштамту, Харків. Пам'ятка архітектури початку XX століття. 1998 р., 2010 р.
• Будівля Держпрому, Харків. Пам'ятка архітектури XX століття. 2003—2004 рр. — перша черга.
• Будівля Ленінського (нині Холодногірського) виконкому по вул. Полтавський Шлях, Харків. Пам'ятка архітектури початку XX століття. 2003 р.
• Будівля Національного банку, Харків. Пам'ятка архітектури XIX — початку XX століття. 1998—2005 рр.
• Будівля Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Пам'ятка архітектури XX століття. 2004 р. — перша черга.
• Будівля по вул. Плеханівській, Харків. 2001 р.
• Будівля Головного управління Національної поліції України в Харківській області по вул. Жон Мироносиць, 13, Харків. Пам'ятка архітектури середини XX століття. 2002 р.
• Будівля Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського. Пам'ятка архітектури XIX століття. 2004 р.
• Будівля Харківської обласної ради по вул. Сумській, 64. Пам'ятка архітектури середини XX століття. 2003—2004 рр.
• Дзвіниця Благовіщенського собору, Харків. Пам'ятка архітектури 1902 р. 2000 р.
• Дзвіниця Воскресенської церкви, Суми. Пам'ятка архітектури XIX століття. 1975—1978 рр.
• Дзвіниця церкви, с. Пересічне Харківської області. Пам'ятка архітектури першої половини XIX століття. 1994 р.
• Миколаївська церква, м. Куп'янськ Харківської області. Пам'ятка архітектури середини XIX століття. 1995 р.
• Будівля по вул. Сумській, 106-а, Харків. Пам'ятка архітектури другої половини XIX століття 1999—2000 рр.^[4]
• Церква в с. Урзуф Донецької області. Пам'ятка архітектури першої половини XIX століття. 1991—1994 рр.
• Будівля у с. Федорівка Полтавської області. Пам'ятка архітектури першої половини XIX століття. Реалізований не був.
• Пам'ятник Т. Г. Шевченку, Харків — проєкт благоустрою. 2003 р
• Свято-Пантелеймонівська церква по вул. Клочківській, 94, Харків. Пам'ятка архітектури XIX століття. 1988—1994 рр.
• Петропавлівська церква в с. Красне Донецької області. Пам'ятка архітектури середини XIX століття. 1990 р.
• Поштова контора на пл. Фейєрбаха, Харків. Пам'ятка архітектури першої половини XIX століття. 1993 р.
• Собор Успіння Пресвятої Діви Марії по вул. Гоголя, 4, Харків. Пам'ятка архітектури кінця XIX століття. 2001 р.
• Спаська церква у садибі Наталівка, Харківська область. Пам'ятка архітектури початку XX століття. 1994 р.
• Стіна Нижньої лаври, Київ. Пам'ятка архітектури XIX століття. 1972 р.
• Технологічна схема відновлення завершення дзвіниці Свято-Благовіщенського собору, Харків.
• Троїцька церква з відновленням дзвіниці, Харків. Пам'ятка архітектури середини XIX століття. 1995 р. — перша черга, 2010 р. — друга черга.
• Садибний комплекс в с. Качанівка, Чернігівська область.
• Садиба Сердюкова по вул. Чернишевській, 14, Харків. Пам'ятка архітектури початку XIX століття. 1993 р.
• Фасад будівлі Національного фармацевтичного університету по вул. Пушкінській, Харків. Пам'ятка архітектури початку XX століття. 2002 р.
• Фасади житлових і громадських будівель, пам'яток архітектури по вулицях Сумській, Полтавський Шлях, Алчевських, Мироносицькій та ін. у Харкові. 1988—2004 рр.
• Хоральна синагога, Харків. Пам'ятка архітектури початку XX століття. 1993—2003 рр.
• Церква в с. Кирсанове Харківської області. Пам'ятка архітектури початку XX століття. Реалізований не був.
• Церква Іоанна Богослова з відновленням дзвіниці, Харків. Пам'ятка архітектури другої половини XIX століття. 2008 р. — перша черга.
• Церква Святого Олександра Невського, Харків. Пам'ятка архітектури 1915 року. 1998 р.
• Миколаївська церква, м. Прилуки Чернігівської області. Пам'ятка архітектури 1720 р. 1989 р.
• Селянський будинок (1912 р.) на площі Павлівській, 4, Харків. 2016—2020 рр.^[5]

Співавтор проєктів реставрації архітектурних пам'яток:

• Будівля військкомату (колишній готель «Епштейн») по вул. Полтавський Шлях, Харків. Пам'ятник архітектури середини XIX століття. 2003 р. (у співавторстві з В. М. Лопатько).
• Миколаївська церква, Харків. Пам'ятник архітектури початку XIX століття. 1995 р. (у співавторстві з Г. М. Черкашиною та В. М. Лопатько).
• Свято-Троїцький собор, Чернігів. Пам'ятник архітектури XVII століття. 1974—1980 рр. (у співавторстві з М. М. Говденко).
• Храм початку ХК століття в с. Голофєєвка Бєлгородської області (РФ). 2004 р. (у співавторстві Л. Колесніковою).

Автор історико-опорних планів і зон охорони пам'яток архітектури історичних міст України, історико-археологічних та історико-архітектурних заповідників:

• Наукове обгрунтування меж історико-археологічного заповідника «Верхній Салтів» в Харківській області.
• Проєкт зон охорони пам'яток архітектури м. Луганська та Луганської області. Реалізовано в 1996 р
• Проєкт історико-опорного плану і Проєкт зон охорони пам'яток архітектури м. Донецька. 2008 р
• Проєкт визначення меж історичних ареалів м Харкова. Реалізовано в 2009 р
• Розробка історико-опорного плану і Проєкт зон охорони пам'яток архітектури історичного центру м Харкова. Реалізовано в 1990—2005 рр.
• Розробка історико-опорного плану і Проєкт зон охорони пам'яток архітектури м. Маріуполя. Реалізовано в 1995 р
• Розробка історико-опорних планів та Проєктів зон охорони пам'яток архітектури міст Куп'янськ, Вовчанськ, Ізюм, Балаклія, Богодухів Харківської області. Не реалізовані.
• Обгрунтування меж заповідної території Свято-Успенського Святогорського монастиря в Донецькій області.

Автор об'єктів нового будівництва:

• Євангельська церква «Добра Звістка», Харків.
• Пам'ятник студбатівцям, Харків (у співавторстві).
• Православна церква, смт. Великий Бурлук Харківської області. 2001 р.
• Православна церква, смт. Зачепилівка Харківської області. 2003 р.
• Православна церква, с. Руська Лозова Харківської області. 1992 р.
• Православний храм, с. Лагері Харківської області. 1995 р.
• Резиденція єпископа Харківсько- Запорізького по вул. Гоголя, 4, Харків. 2011 р. — перша черга.
• Римо-католицький монастир отців Маріанів по вул. Клочківській, Харків. 2011 р.
• Свято-Георгіївська церква в Свято-Георгіївському скиті Свято-Успенської Святогірської лаври, с. Долина Донецької області. 2011 р.
• Храм Преображення Господнього в Свято-Успенській Почаївській лаврі. 2017 р.
• Церква Святого Андрія Первозванного, с. Хоружівка Сумської області. 2004 р.
• Каплиця, м. Чугуїв Харківської області.
• Каплиця меморіалу Головного управління Національної поліції України в Харківській області по вул. Жон Мироносиць, 13, Харків. 1997 р.^[6]
• Домова церква по пров. Синельникова, Харків. 2007 р.^[3]

Вибрані праці

• Градостроительство Московского государства ХУІ-ХУП веков / ред. Н. Ф. Гуляницкий. — Москва: Стройиздат, 1994. — 318 с. — Из текста: Панорамы городов Слободской Украины XVIII в. Реконструкция В. Е. Новгородова. — С. 84; Засечные черты на юге Русского государства в 5080-е гг. XVII в. Схема В. Е. Новгородова. — С. 84 ; Планы крепостей Слободской Украины до перепланировки. — С. 85.
• Новгородов В. Е. Золотой венец старого Харькова / В. Е. Новгородов // Univeгsitates. Наука и просвещение. — 2004. — № 3. — С. 46-57.
• Новгородов В. Е. Золотой венец старого Харькова. Успенский собор — памятник архитектуры XVIII века: ист.-архит. очерк / В. Е. Новгородов. — Харьков: Прапор, 1990. — 48 с.
• Новгородов В. Є. Історико-архітектурна спадщина Слобідської України / B. Є. Новгородов // Вісник інституту УкрзахідПроєктреставрація, 1997. — Т. 7. — C. 30-31.
• Новгородов В. Є. Історичний центр — зберегти для нащадків / B. Є. Новгородов // АСС: архітектура, будівництво, подія. — 2003. — жовтень. — C. 16-17.
• Новгородов В. Е. Неопалимая купина. Историко-архитектурный очерк о Покровском монастыре в г. Харькове / В. Е. Новгородов // Наука и религия. — 2002. — № 1.
• Новгородов В. Е. О реставрации Качановского дворца / В. Е. Новгородов, Ю. А. Нельговский, В. П. Подгора // Строительство и архитектура. — 1976. — № 4. — С. 31-34.^[7]
• Новгородов В. Е. Развитие планировочной структуры Киево-Печерской лавры / В. Е. Новгородов // Строительство и архитектура. — 1979. — № 11. — С. 25-27.^[8]
• Новгородов В. Е. Харьковский Свято-покровский монастырь // Віра і розум. — 2000. — № 1. — С. 152—160.
• Новгородов В. Е. Центр Харькова периода классицизма / В. Е. Новгородов // Архитектурное наследство. — Москва (РФ): Стройиздат, 1995. — Вып. 38 : Проблемы стиля и метода в русской архитектуре. — 400 с.^[9]
• Новгородов В. Е. Элементы исторической планировки и застройки в структуре Харькова / В. Е. Новгородов // Строительство и архитектура. — 1979. — № 1. — С. 14-16.
• Новгородов В. Є. Планування Харківської фортеці у другій половині 17-го ст. / В. Є. Новгородов // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. — 2017. — Вип. 47. — С. 133—138.
• Новгородов В. Є. Містобудівна діяльність в процесі колонізації земель Слобідської України в другій половині XVII — першій половині XVIII сторіч / В. Є. Новгородов // Містобудування та територіальне планування. — 2018. — Вип. 66. — С. 448—461
• Новгородов В. Є. Особливості реставрації архітектурних пам'яток 1920-1930-х років на прикладі будинку Державної промисловості в Харкові. / В. Є. Новгородов// Баухауз — Запоріжжя. Запорізький модернізм і школа Баухауз. Проблеми збереження модерністської спадщини: сб. -Х.: ТОВ «Діса Плюс», 2018. 511 с.^[1]
• Трехсвятительская церковь в Харькове: сведения, мысли, информация по истории и архитектуре / протоиерей Иоанн Лизан, В. Е. Новгородов, A. Ю. Лейбфрейд, О. И. Денисенко. — Харьков: [б.и.], 1999. — 88 с.^[10]
• Трехсвятительский («Гольберговский») храм в г. Харькове / И. Лизан, B. Е. Новгородов, А. Ю. Лейбфрейд, О. И. Денисенко // Univeгsitates. Наука и просвещение. — 2002. — № 2. — С. 36-43.
• Харьков. Архитектура. Памятники. Новостройки: путеводитель / А. Ю. Лейбфрейд, В. А. Реусов, В. Е. Новгородов и др. — Харьков: Прапор, 1985. — 151 с.
• Харьков. Архитектура. Памятники. Новостройки: путеводитель / А. Ю. Лейбфрейд, В. А. Реусов, В. Е. Новгородов и др. — 2-е изд., испр. и доп. — Харьков: Прапор, 1987. — 151 с.