Новгород-Сіверський район (1923—2020)

Но́вгород-Сі́верський район — колишній район, який був розташований на північному сході Чернігівської області України з адміністративним центром у місті Новгород-Сіверський (місто обласного значення, до складу району не входило), існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Новгород-Сіверський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Чернігівська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Чернігівська область
Код КОАТУУ:	7423600000
Утворений:	1923 р.
Населення:	▼ 12 689 (на 1.01.2019)
Площа:	1804 км²
Густота:	16 осіб/км²
Тел. код:	+380-4658
Поштові індекси:	16000—16094
Населені пункти та ради
Районний центр:	Новгород-Сіверський
Сільські ради:	25
Села:	83
Районна влада
Вебсторінка:	Новгород-Сіверська РДА Новгород-Сіверська районна рада
Адреса:	16000, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Новгород-Сіверський, вул. Майстренка, 6
Мапа
Новгород-Сіверський район у Вікісховищі

Ця стаття про колишній Новгород-Сіверський район, який існував у 1923—2020 роках. Про сучасний Новгород-Сіверський район, утворений 2020 року див. Новгород-Сіверський район.

Загальні відомості

Межував з колишніми Коропським, Сосницьким, Корюківським, Семенівським районами Чернігівської області, а також із Сумською областю України та Брянською областю Російської Федерації.

Новгород-Сіверський район — транспортний вузол, де перетинаються автомобільні, залізничні та річкові транспортні магістралі. 83 населених пункти.

Історія

Починаючи із VI століття територію Новгорода-Сіверського району стали заселяти східнослов'янські племена сіверян.

Попередницею сучасного Новгород-Сіверського району було Новгород-Сіверське князівство, створене на з'їзді князів у Любечі 1097 року. На території князівства, що становила понад 160 тисяч км², розташовувалося 300 городищ та понад 40 літописних міст, у тому числі Курськ, Брянськ, Стародуб, Рильськ, Путивль. За часи існування князівства досягли вершини свого розквіту залізоробне, ковальське, гончарне, деревообробне та ювелірне мистецтва.

У 1239 році навала монголо-татарських орд Батия практично стерла з лиця землі Новгород-Сіверського князівства. Знекровлений і запустілий край із 1350 року увійшов до складу Великого литовського князівства, а з 1503 року — до складу Росії. У 1618 році, згідно з Деулінським перемир'ям, Чернігово-Сіверські землі відійшли до Польщі, і пізніше Новгород-Сіверський став центром повіту Чернігівського воєводства.

Після визвольної війни 1648–1654 років землі увійшли до складу новоствореної  — Гетьманщини. З 1649 року Новгород-Сіверський — сотенне місто Ніжинського, а з 1663 року — Стародубського полків. Місто перетворюється в значний культурний центр. У ті часи в Спасо-Преображенському монастирі засновано слов'яно-латинську школу, працювала перша на Лівобережній Україні друкарня, заснована відомим церковним діячем і просвітителем того часу, настоятелем монастиря Лазарем Барановичем. Вона видавала книги церковного і світського змісту, серед них і «Буквар».

1667 року за умовами Андрусівського перемир'я землі Новгород-Сіверщини увійшли до складу Московського царства.

У 1782 році район входив до намісництва, яке включало 11 повітів і дві колишні столиці Гетьманської України — Батурин і Глухів. У 1796 році Новгород-Сіверський набув статусу повітового центру Малоросійської, а з 1802 року — Чернігівської губернії.

У часи Української Народної Республіки Новгород-Сіверщина увійшла до землі Сіверщини з центром у місті Стародуб.

Після більшовицької окупації Новгород-Сіверський район утворений в 1923 році.

Під час Другої світової війни німці вщент спалили село Зелений Гай.

У 1959 р. до Новгород-Сіверського району приєднаний Грем'яцький район.^[1]

Населення

Динаміка чисельності населення району^[2]

• 1970 - 59 455
• 1979 - 50 956
• 1989 - 42 735
• 2001 - 36 091
• 2012 - 28 837
• 2015 - 13 757^[3]
• 2016 - 13 330

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)^[4]

Адмінодиниця	українська	російська	білоруська
Новгород-Сіверський район	63,9	35,9	0,1
м. Новгород-Сіверський	65,8	34,0	0,1
Березовогатська сільрада	100,0
Биринська сільрада	16,7	83,1	0,2
Блистівська сільрада	99,1	0,9
Будо-Вороб'ївська сільрада	63,3	36,8
Бучківська сільрада	32,5	67,5
Вороб'ївська сільрада	40,9	59,2
Горбівська сільрада	48,6	51,3	0,1
Грем'яцька сільрада	15,8	84,2
Дігтярівська сільрада	94,4	5,5
Кам'янсько-Слобідська сільрада	35,9	64,0
Ковпинська сільрада	45,4	54,5
Команська сільрада	31,4	68,6
Кудлаївська сільрада	97,9	2,1
Ларинівська сільрада	98,1	1,5	0,2
Лісконогівська сільрада	68,6	31,0	0,1
Мамекинська сільрада	64,3	35,5	0,1
Михальчино-Слобідська сільрада	21,3	78,7
Об'єднанська сільрада	98,2	1,5	0,3
Орлівська сільрада	97,3	2,7
Печенюгівська сільрада	40,5	59,4	0,1
Попівська сільрада	98,3	1,7
Смяцька сільрада	77,2	22,8
Троїцька сільрада	77,1	22,9
Чайкинська сільрада	52,9	47,1
Шептаківська сільрада	65,7	34,2	0,1

Промисловість

Головними галузями промисловості є легка (льонозавод, ткацька фабрика), харчова (сирзавод, м'ясокомбінат, м'ясо-молочний комплекс), лісова та деревообробна (держлісгосп) та промисловість будівельних матеріалів.

Значні перспективи подальшого розвитку промисловості пов'язані з розробкою потужних покладів крейди в Путивському родовищі та мергелю, цементної сировини на Новгород-Сіверському та Форостовицькому родовищах.

Сільське господарство

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, картоплі, льону, виробництві м'яса і молока.

Адміністративно-територіальний устрій

У березні 1991 року з обліку було зняте село Нова Софіївка, у серпні 1995 року з обліку були зняті селище Комари, села Новопавлівське та Полянське, у грудні 2006 року село Веселе, у січні 2007 року село Андріївка, у квітні 2009 року село Піщанка, к квітні 2010 року село Зелений Гай, у червні 2011 року село Попове, у вересні 2012 року село Ямне, у червні 2013 року село Зоря, у липні 2016 року село Миколаївське.

Пам'ятки

Неповторності Новгород-Сіверському надають пам'ятки — свідки минулого. Головний собор Спасо-Преображенського монастиря (ХІІ-XVIII ст.), збудований за проектом Дж. Кваренгі, а муровані монастирські стіни з вежами є зразком оборонної архітектури XVII ст. Важко уявити місто без Успенської церкви (кін. XVII-XVIII ст.) унікальної пам'ятки дерев'яного зодчества — Микільської церкви (XVIII ст.), торгових рядів (XVIII ст.), тріумфальної арки (1786–1787), забудови XIX ст.

Українське бароко представлене Покровською церквою (1709–1710) у с. Дігтярівка, а Покровська церква (1902) у с. Ларинівка демонструє так звану «єпархіальну архітектуру».

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новгород-Сіверського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,85% (проголосували 7 943 із 11 706 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 32,48% (2 580 виборців); Юлія Тимошенко — 21,60% (1 716 виборців), Олег Ляшко — 13,65% (1 084 виборців), Сергій Тігіпко — 10,49% (833 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,05%.^[5]

Відомі люди

Уродженці району

• Ілля Буяльський — хірург і анатом, основоположник топографічної анатомії,
• Леонід Кучма — Президент України,
• Володимир Науменко — філолог, педагог, громадсько-політичний діяч, видавець «Киевской старины»,
• Дмитро Самоквасов — археолог, історик права.
• Балабко Олександр Васильович — публіцист, прозаїк, поет-пісняр