Новобогданівка (Мелітопольський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новобогданівка.

Новобогда́нівка — село в Україні, адміністративний центр Новобогданівської сільської громади Мелітопольського району Запорізької області. Населення — 3656 осіб.

село Новобогданівка
Вокзал станції Федорівка Вокзал станції Федорівка
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Мелітопольський район
Тер. громада	Новобогданівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA23080130010046306
Основні дані
Засноване	1862 (163 роки)
Населення	3656 осіб
Площа	3,7 км²
Густота населення	988,110 осіб/км²
Поштовий індекс	72330
Телефонний код	+380 6192
Географічні дані
Географічні координати	47°4′46″ пн. ш. 35°19′36″ сх. д.
Найближча залізнична станція	Федорівка
Місцева влада
Адреса ради	72330, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Новобогданівка, вул. Шевченка, 90
Карта
Новобогданівка
Новобогданівка
Мапа
Новобогданівка у Вікісховищі

Географія

Село Новобогданівка розташоване за 111 км від обласного центру та 25 км від районного центру. Сусідні села: Миколаївка і Привільне (за 3 км). Через село пролягають автошлях міжнародного значення М18E105, територіального значення Т 0811 та залізниця, вузлова станція Федорівка.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	2847	77,87 %
українська	719	19,67 %
вірменська	25	0,68 %
угорська	9	0,25 %
кримськотатарська	8	0,22 %
болгарська	2	0,05 %
румунська	2	0,05 %
білоруська	1	0,03 %
інші / не вказали	43	1.18 %
Всього:	3656	100 %

Історія

Біля села Троїцького розкопано 10 курганів, у яких виявлено 89 поховань, у тому числі поховання доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.), скіфських та сарматських часів (IV та II століття до н. е.), а також поховання кочовиків (X—XII століття н. е.)

Село засноване у 1862 році вихідцями з Полтавської та Чернігівської губерній^[2].

У 1872 році почалося будівництво залізниці через Новобогданівку, а вже 28 червня 1874 року лінія Запоріжжя — Мелітополь введена до експлуатації^[3].

У 1906 році у Новобогданівці побудована перша церква й освячена у свято Різдва Пресвятої Богородиці^[2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років у Новобогданівці померло щонайменше 232 людей^[4].

За радянських часів у Новобогданівці розташовувалася центральна садиба колгоспу «Авангард», який обробляв 8324 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6130 га орної землі, і спеціалізувався на вирощуванні нетелів. Підсобними підприємствами колгоспу були консервний цех з переробки овочів і фруктів, вальцовий млин, олійниця, пилорама.

Краєвид села Новогданівки з вікна поїзда

Наприкінці 1990-х років колгосп «Авангард» став банкрутом. У 2000 році був перетворений в акціонерне товариство «Авангард-2000». Тоді ж почалася розпаювання колгоспної землі. У 2002 році акціонерне товариство «Авангард-2000» припинило своє існування^[5].

17 березня 2015 року в селі невідомими патріотами було повалено пам'ятник Леніну.

Військова база

Докладніше: Вибухи артилерійських складів у Новобогданівці

Новобогданівка відома вибухами боєприпасів на військовому складі, розташованому за 2 км від села. Поблизу, у межі досяжності під час вибухів були нафтобаза, магістральний газопровід Запоріжжя — Мелітополь, дільниця залізниці й автомагістраль М18 (Харків — Сімферополь). Станом на 2004 рік на складах зберігалося майже 92 тонни боєприпасів, на осінь 2005 року — понад 60 тис. одиниць реактивних снарядів.

Військова база була заснована у 1955 році, на якій окрім радянської зброї, також зберігалася угорська й німецька зброя. За словами Євгена Марчука, найновішим боєприпасам, що зберігалися на цій базі, 25 років, є й боєприпаси 1914, 1937, 1920-х років. За інформацією пресслужби Міністерства оборони України, на базі зберігалося близько 800 вагонів з боєприпасами, що перевершувало нормативними документами.

У листі тодішній глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук від 9 березня 2004 року інформував Президента України Леоніда Кучму, «…що розташовану в безпосередній близькості від Новобогданівської нафтобази 275-ту артилерійську базу боєприпасів перевантажено. На ній продовжувалося надмірне накопичення боєприпасів, дві третини яких зберігалися просто неба. Не обваловано 40 відкритих майданчиків. Сигналізацією, виведеною у вартове приміщення, забезпечено менше як половину сховищ. Потребували заміни 40 % дротяної огорожі та 1500 залізобетонних стовпів».

6 травня 2004 року на складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів стався спалах, в результаті якого на складі почали вибухати артснаряди й інші боєприпаси. За офіційними даними, в результаті надзвичайної події 5 осіб загинуло, 4 постраждалих, 81 особу було госпіталізовано. Повністю пожежу вдалося ліквідувати лише 19 травня 2004 року.

8 травня 2004 року Новобогданівку відвідав Віктор Янукович. Він підкреслив, що «фахівці з РФ є досвідченими, володіють технологіями прогнозування вибухів. Ми дуже вдячні за своєчасну допомогу. Ми вкотре відчули допомогу російського народу» і заявив, що «уряд робить усе, щоб ситуація не повторилась».

У сільські ради населених пунктів, в секторі відповідальності МНС України надійшло 224 заявки громадян про вилучення вибухонебезпечних предметів. З 9 по 21 травня 2004 року повністю очищено від вибухонебезпечних предметів 7 населених пунктів: Першостепанівка, Мар'янівка, Привільне, Терпіння, Троїцьке, Спаське, Новобогданівка.

З метою запобігання травмуванню та загибелі дітей представники МНС України провели інструктажі з 9000 жителів, у тому числі з учнями 49 загальноосвітніх шкіл Мелітопольського, Михайлівського, Веселівського, Токмацького районів щодо заходів безпеки при виявленні вибухонебезпечних предметів.

Без оселі залишилось 22 сім'ї. З ураженої зони було відселено 6963 жителі з 15 сіл у 10-кілометровій зоні. За попередніми даними, збитки від вибуху на складі боєприпасів становили 3,752 млрд грн. Площа ураження становила 314 км², у тому числі 4 км газопроводу Запоріжжя — Мелітополь.

8 травня 2004 року Президентом України Леонідом Кучмою було підписано розпорядження «Про перевірку умов збереження зброї, боєприпасів та вибухових речовин у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах». Віктора Януковича було призначено главою спеціальної комісії, яка мала на меті визначити причини кризової ситуації. Того ж дня український прем'єр взявся до справи, було проведено засідання, результати якого залишилися невідомими.

23 липня 2005 року ситуація повторилася, але з менш масштабними наслідками: пожежу з подальшою детонацією артснарядів на території 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів вдалося локалізувати за 4,5 години: за даними Запорізького територіального управління МНС України, вибухи снарядів, що почалися о 16:20, припинилися лише о 20:54. В результаті надзвичайної події 69-річна мешканка Новобогданівки одержала осколкові поранення і була госпіталізована до центральної лікарні Мелітопольського району. Ще одна мешканка Новобогданівки, що знаходилася на момент початку вибухів у місцевій лікарні, померла під час транспортування до іншої лікувальної установи. Зазнали порань понад четверо саперів.

27 липня 2005 року село відвідала делегація на чолі з Секретарем Ради національної безпеки та оборони України Петром Порошенком.

З 8 вересня по 10 жовтня 2005 року очищено 34 697 м² території, знешкоджено 24 990 кг пороху, 3440 кг пороху з гільз, вилучено 10 795 вибухонебезпечних предметів.

19 серпня 2006 року, о 14:15, знову відбувся серйозний вибух на складах. Горіло близько 3 га території складу. Евакуйовано 1,5 тис. жителів, 4 тис. осіб переміщено в укриття. Задіяно 428 осіб та 96 одиниць техніки, одержали поранення 4 осіб.

За оцінкою експертів НАТО, процес розмінування може тривати до 10 років, за підрахунками фахівців — 3-4 роки. Також різнилися оцінки щодо обсягів фінансування робіт, зокрема закордонні фахівці вважають, що це потребує 100 млн євро, а вітчизняні — менше 140 млн гривень. Запевнення офіційних осіб про причини вибухів зводяться до людського фактору — кинута цигарка у 2004 році, розпилювання снаряда військовими у 2005 році.

Економіка

• ДП «Федорівське хлібоприймальне підприємство»
• ДП ПМС-136 «Придніпровської залізниці»
• ДП Станція Федорівка «Придніпровської залізниці»
• ДП ЕЧК (тягова електропідстанція) «Придніпровської залізниці»
• ДП ДРП-24 (автодорожнє ремонтне підприємство)
• ДП Мелітопольська нафтобаза ВАТ «Запоріжнафтопродукт»
• ВАТ «Запоріжобленерго», електропідстанція
• Газорозподільна станція ТОВ «Мелітопольгаз»

• Станція Федорівка
• 
  Краєвид станції у Запорізькому напрямку
• 
  Вокзал станції Федорівка
• 
  Краєвид станції у Мелітопольському напрямку

Об'єкти соціальної сфери

• Середня загальноосвітня школа
• Дитячий дошкільний навчальний заклад
• Клуб
• Будинок культури^[6]
• Дільнична лікарня^[7] і поліклініка
• Храм Різдва Божої Матері (побудований у 1906 році). У 1930-ті роки з храму були зняті купол і хрест, а в його приміщенні облаштований клуб. У 2000-ті роки тривала реставрація храму, а 8 жовтня 2012 року на храмі був встановлений хрест^[8]. Храм підпорядкований Запорізькій єпархії УПЦ (МП)^[9].

Пам'ятка

• У 2009 році в селі відкрито пам'ятник трьом саперам, які загинули під час ліквідації надзвичайної ситуації на складі боєприпасів^[10].

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)