Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Нойок Олександр Вікторович
український футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олександр Вікторович Нойок (нар. 15 травня 1992, Новотроїцьке, Херсонська область, Україна) — український футболіст, півзахисник. Грав за молодіжну збірну України.
Remove ads
Клубна кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Олександр Нойок зробив перший удар по м'ячу в Новотроїцькому у чотирилітньому віці під наставництвом свого батька Віктора Нойока, який у той час грав за новотроїцьку «Таврію». У 1997 році батьки Олександра Нойока переїхали до Херсона і записали його на відділення футболу Херсонської ДЮСШ № 1 до тренера Ігоря Коляди. Доклав свою руку до підготовки Олександра й Андріан Золотов.
З 2001 року Олександр в змаганнях обласної дитячо-юнацької футбольної ліги, а з вересня 2004 року — в першості України серед команд юнаків Дитячо-юнацької футбольної ліги України грав за херсонську «Освіту». У тому ж році його помітили тренери-селекціонери футбольної академії ФК «Шахтар» і з вересня 2005 року він став гравцем цього футбольного закладу.
У складі своєї нової команди ставав переможцем і призером першостей України серед команд юнаків ДЮФЛУ різних років. Після закінчення академії пограв за третю команду «Шахтаря», а в сезоні 2010—2011 заграв за ужгородський ФК «Говерла-Закарпаття» в Першій лізі, де головним тренером був Ігор Гамула[1].
Виступав за молодіжний склад «Шахтаря», де був капітаном. Згодом мав конфлікт з клубом, після чого підписав п'ятирічний контракт з харківським «Металістом»[2]. У наступному сезоні перейшов на правах оренди в донецький «Металург»[3].
11 березня 2016 року став гравцем мінського «Динамо»[4]. В липні продовжив контракт з динамівцями на 2,5 роки. Влітку 2017 року став капітаном команди. За підсумками сезону 2017 визнаний кращим півзахисником чемпіонату Білорусі.
У липні 2018 року за згодою сторін залишив мінське «Динамо»[5] і перейшов у «Динамо-Берестя»,[6] де став гравцем основного складу. У червні 2019 продовжив контракт з клубом до кінця 2021 року[7]. У 2019 році як гравець основного складу став чемпіоном Білорусі.
В першій половині 2021 року грав за російський клуб «Оренбург».
15 червня 2021 року підписав контракт з білоруським клубом «Рух» (Берестя)[8].
З січня 2022 року — гравець кіпрського клубу «Аполлон» (Лімасол).
З 26 вересня 2022 року — гравець ізраїльського клубу «Маккабі Бней Рейне», а на початку року перейшов у казахський «Атирау»[9].
Remove ads
Статистика
Клубна кар'єра
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Станом на кінець сезону 2014/15
Remove ads
Титули та досягнення
- Володар Суперкубка Білорусі (2):
- Чемпіон Кіпру (1):
- В 2016, 2017 та 2019 роках увійшов до переліку кращих 22-х гравців чемпіонату Білорусі.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads

