Нортенко Василь Іванович

Василь Іванович Нортенко — Герой Радянського Союзу, командир 65-го взводу окремого танкового полку 8-ї гвардійської армії Першого Білоруського фронту.

Нортенко Василь Іванович
180x246 Герой Радянського Союзу
Народився	17 березня 1922(1922-03-17) Хуторо-Чаплине, Васильківський, Дніпропетровська область, Україна
Помер	2 квітня 2003(2003-04-02) (81 рік) село Краснощьоково, Алтайський край, Росія
Громадянство	СРСР
Національність	Українець
Діяльність	Військовий
Відомий завдяки	за героїзм під час Другої світової війни
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	Майор
Партія	ВКП(б)/КПРС
Нагороди	Герой Радянського Союзу, Орден Леніна, два Ордена Вітчизняної війни 1-й ступеня, орден Вітчизняної війни 2-й ступеня, численні медалі

Біографія

Народився в сім'ї залізничника. Закінчив 7 класів місцевої школи та 2 курси Дніпропетровського технікуму фізкультури. В червні 1941 року Василя Івановича було призвано в Червону Армію Васильківським райвійськкоматом Дніпропетровської області. У вересні 1942 року закінчив Харківське танкове училище. У боях Другої світової війни з березня 1943 року.

Воєнні роки

Василь Нортенко брав участь у боях за визволення Харкова і в танковому рейді по тилах ворога. Командування відкликало його як досвідченого танкіста для навчально-інструкторської роботи, але невдовзі він знову повертається на фронт. В січні 1945 року разом з своїм танковим взводом захопив міст через річку Варту, знищивши

Командир взводу танків Т-34 кандидат в члени ВКП(б) лейтенант Василь Нортенко відзначився в січні 1945 року в районі селища Едліньськ за 12 кілометрів на північ від польського міста Радом. Танкісти його взводу захопили міст через річку Варту та вступили в бій з двадцятьма танками і самохідними артилерійськими уставками, знищивши тринадцять танків, двадцять три автомашини і до роти німецьких військ.

Василь Нортенко особисто знищив шість танків і тринадцять автомашин з боєприпасами і до 45 чоловік особистого складу противника, після чого німецькі частини змушені були відійти.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування і виявленні при цьому геройство і мужність лейтенант Нортенко Василю Івановичеві отримав звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі „Золота Зірка“» (№ 7324).

Післявоєнні роки

Після війни Василь Нортенко продовжував службу у Збройних Силах, закінчив військову кар'єру 1954 року в ранзі капітана запасу.

Працював столяром в місті Туймази, Республіка Башкортостан, потім переїхав у місто Семипалатинськ, Казахстан. В останні роки життя проживав в селі Краснощьоково Алтайського краю.

Джерела

• Герои Страны [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988(рос.)
• Золотые Звёзды. Днепропетровск: Промінь, 1967(рос.)
• И генерал, и рядовой. Днепропетровск: Промінь, 1983(рос.)
• Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.(рос.)
• Славные сыны Башкирии. Книга 1. Уфа, 1965(рос.)