Васильківський район (Дніпропетровська область)

Василькі́вський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південно-східній частині Дніпропетровської області України. Створено у 1923 році. Населення становило 33 665 осіб (на 1 лютого 2012 року). Адміністративний центр — смт Васильківка.

Васильківський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Дніпропетровська область
Код КОАТУУ:	1220700000
Утворений:	1923 рік
Ліквідований:	17 липня 2020 року[1]
Населення:	▼ 32 566 (на 1.04.2016)
Площа:	1330 км²
Густота:	25.5 осіб/км²
Тел. код:	+380-5639
Поштові індекси:	52600—52664
Населені пункти та ради
Районний центр:	Васильківка
Селищні ради:	3
Сільські ради:	10
Смт:	3
Селища:	2
Села:	78
Районна влада
Вебсторінка:	Васильківська РДА Васильківська райрада
Адреса:	52600, Дніпропетровська обл., Васильківський р-н, смт. Васильківка, вул. Партизанська, 150
Мапа
Васильківський район у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Васильківський район.

Географія

Межує з Межівським, Павлоградським, Петропавлівським, Покровським, Синельниківський районами та Вільнянським, Новомиколаївським районами Запорізької області.

Павлоградський район		Петропавлівський район
Синельниківський район		Межівський район
Запорізька область (Вільнянський район)	Запорізька область (Новомиколаївський район)	Покровський район

Надвовчанський заказник

Територія району становить 133,0 тис. га.

Площа сільгоспугідь — 101,2 тис. га, лісових насаджень — 5715 га, пасовищ — 15302 га. Основні водні артерії району — мілководні річки Вовча, Верхня Терса. З природних ресурсів в районі є запаси глини, піску, граніту.

В районі розташовано Надвовчанський ландшафтний заказник.

Історія

У 1707 році за наказом Коша Запорізького на річку Вовчу був виставлений козацький пост, який вів спостереження за рухом татар. Так тут виник запорізький зимівник. Після ліквідації Січі у цій місцевості поселилася група козаків. До них в 1775 році приєдналось чимало родин, що переселилися з-під Кобеляк, що на Полтавщині. Зимівник перетворився на військову слободу Василькова. У вересні 1775 року вона стала Васильківкою. Назва її пов'язана з іменем першого поселенця Василя Покваліпта.

Район створено у 1923 році. До 1923 року Васильківка входила до Катеринославської губернії Павлоградського повіту.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний устрій Васильківського району (Дніпропетровська область)

Район адміністративно-територіально поділявся на 3 селищні ради та 10 сільських рад, які об'єднують 83 населених пунктів та підпорядковані Васильківській районній раді. Адміністративний центр — смт Васильківка^[2].

Найбільші населені пункти

№	Населений пункт	Населення, осіб
		1886 рік	2001 рік
понад 10 000 осіб
1	Васильківка	5552	12 028
2 000-4 999 осіб
2	Чаплине		4 126
3	Великоолександрівка	755	2 057
1 000-1 999 осіб
4	Письменне		1 300
5	Павлівка	1427	1 280
6	Григорівка	4996	1 033
500-999 осіб
7	Дебальцеве	855	998
8	Манвелівка		912
9	Медичне		712
10	Вербівське		704
11	Миколаївка		687
12	Хуторо-Чаплине		678
13	Шевченкове	-	601
14	Воскресенівка		597
15	Добровілля		581
16	Новогригорівка	647	564
17	Дубовики		524

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[3]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	17 216	3441	2361	4909	4156	2251	98
Жінки	20 120	3253	2194	4919	4981	4275	498
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 98  85 + 498  137  80-84 517  407  75-79 1195  924  70-74 1462  783  65-69 1101  1339  60-64 1770  580  55-59 872  1083  50-54 1093  1154  45-49 1246  1411  40-44 1392  1282  35-39 1274  1131  30-34 1177  1085  25-29 1076  1016  20-24 1012  1345  15-20 1182  1560  10-14 1394  1108  5-9 1078  773  0-4 781

• 2001 — понад 37 тис. осіб
• 1 лютого 2011 — 33 902 осіб^[4].
• 1 лютого 2012 — 33 665 осіб

Економіка

Район — сільськогосподарський, поширене вирощування зерно-кормових культур та м'ясо-молочне тваринництво. У сільському господарстві використовується 118,4 тис. га сільськогосподарських угідь, з них ріллі — 100,3 тис. га. Головні культури, що тут вирощують, соняшник та цукрові буряки.

У районі працюють 264 агроформування та 6 промислових підприємств: ВАТ «Пресвузол» (запасні частини до пресів), ДП «Васильківський сирзавод» АК "Комбінат «Придніпровський», ЗАТ «Комбікормовий завод» (олія, борошно, комбікорм), ВАТ «Васильківська агропромтехніка», ОП «Васильківський комбінат промбудматеріалів». Є телефонна станція. Протягом 2000 року підприємствами району вироблено промислової продукції на 18,2 % більше від рівня виробництва минулого року.

Починаючи з 2000 року, намічається стійка тенденція росту виробництва і вкладення коштів інвесторів у розвиток сільськогосподарського виробництва.

Транспорт

Територію району із заходу на схід перетинає двоколійна залізниця Синельникове II — Чаплине Придніпровської залізниці та дорога з твердим покриттям Дніпро — Мелітополь. З точки зору автошляхів район не має важливих транспортних шляхів, лише регіональні Т 0401, Т 0406, Т 0408 та Т 0427.

У залізничному відношенні розташований великий залізничний вузол станція Чаплине, яка здійснює як пасажирське перевезення, але більше виконує промислові функції на лінії Придніпров'я/Кривбас — Донбас/Приазов'я. Через військові дії в районі Донецька здійснюється перечіпка залізничних потягів із електрифікованої мережі на дизельну в напрямку на Пологи/Комиш-Зорю.

Залізничні станції: Письменна та Чаплине.

Зупинні пункти: 262 км, 267 км, 269 км, 276 км, 283 км, 284 км, Краснощокове, Крутоярка та Терса.

Освіта та культура

У районі функціонують 24 загальноосвітні школи, 13 дитячих садків, 24 будинки культури, 21 бібліотека, дитяча музична школа, професійно-технічне училище.

Охорона здоров'я

Медичну допомогу населенню надають районна та дільнична лікарні, 6 амбулаторій, 22 фельдшерсько-акушерських пункти, психоневрологічна лікарня, санепідстанція.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Васильківського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,10% (проголосували 13 513 із 24 979 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,14% (5 424 виборців); Юлія Тимошенко — 10,93% (1 477 виборців), Сергій Тігіпко — 10,35% (1 398 виборців), Анатолій Гриценко — 6,88% (930 виборців), Михайло Добкін та Олег Ляшко — по 6,58% (по 889 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,25%.^[5]