Нумерація Беккера

Нумерація Беккера — стандартна форма цитування праць Арістотеля. Вона базується на нумерації сторінок, що використовувалася у виданні повного зібрання творів Арістотеля (1831—1837) Прусської академії наук, й отримала свою назву від редактора цього видання, класичного філолога Августа Іммануїла Беккера^[en] (1785—1871). Оскільки академія знаходилася в Берліні, систему іноді також називають Берлінською нумерацією^[1].

Август Іммануїл Беккер^[en]

Числа Беккера складаються з трьох частин: числа, літери a або b та іншого числа, які відповідно позначають номер сторінки видання Беккера грецького тексту творів Арістотеля, номер стовпчика на сторінці (стандартна сторінка видання Беккера має рівно два стовпчики) та номер рядка (загальна кількість рядків у кожному стовпчику зазвичай коливається від 20 до 40). Наприклад, число Беккера, що позначає початок «Нікомахової етики» Арістотеля, — 1094a1, що відповідає сторінці 1094 видання Беккера, перший стовпчик (стовпчик a), рядок 1^[2].

У всіх сучасних виданнях або перекладах Арістотеля, призначених для науковців, використовують числа Беккера, на додачу до номерів сторінок або замість них. Сучасні вчені, які пишуть про Арістотеля, використовують число Беккера, щоб читачі могли перевірити цитати автора, не використовуючи те саме видання чи переклад, який використовував автор.

Хоча числа Беккера є основним методом для позначення праць Арістотеля, католицькі або томістські вчені часто використовують середньовічний метод позначення за книгою, розділом і реченням, хоча й зазвичай доповнюють це числами Беккера.

Нумерація Стефана^[en] — це подібна система для посилань на твори Платона, а нумерація Дільса-Кранца^[en] — для досократівської філософії. На відміну від нумерації Стефана, яка заснована на тритомному перекладі творів Платона з повтором номерів сторінок у трьох томах і з можливістю неоднозначності, якщо окремо не вказано номер тому, нумерація сторінок Беккера йде неперервно від 1 і до кінця «Corpus Aristotelicum» незалежно від тому. Таким чином, перевагою нумерації Беккера є її однозначність.

Праці Арістотеля за числами Беккера

Наведений нижче список є повним. Наведено стандартні латинські назви та їхні українські переклади.

Позначення * Автентичність під питанням. [ ] Ймовірно не Арістотель.
Номер Беккера	Українська назва	Латинська назва
Логіка
	Органон
1a	Категорії	Categoriae
16a	Про тлумачення[en]	De Interpretatione
24a	Попередня аналітика	Analytica Priora
71a	Пост-аналітика[en]	Analytica Posteriora
100a	Топіка	Topica
164a	Софістичні спростування[en]	De Sophisticis Elenchis
Фізика (натурфілософія)
184a	Фізика	Physica
268a	Про небо	De Caelo
314a	Про утворення й руйнування[en]	De Generatione et Corruptione
338a	Метеорологія[en]	Meteorologica
391a	[Про Всесвіт]	[De Mundo]
402a	Про душу	De Anima
	Parva Naturalia[en]  («Короткі праці про природу»)
436a	Про чуттєве сприйняття[en]	De Sensu et Sensibilibus
449b	Про пам'ять[en]	De Memoria et Reminiscentia
453b	Про сон[en]	De Somno et Vigilia
458a	Про мрії[en]	De Insomniis
462b	Про передбачення уві сні[en]	De Divinatione per Somnum
464b	Про тривалість і плинність життя[en]	De Longitudine et Brevitate Vitae
467b	Про молодість, старість, життя, смерть і дихання[en]	De Juventute et Senectute, De Vita et Morte, De Respiratione
481a	[Про дихання[en]]	[De Spiritu]
486a	Історія тварин	Historia Animalium
639a	Про частини тварин[en]	De Partibus Animalium
698a	Про рух тварин[en]	De Motu Animalium
704a	Про ходу тварин[en]	De Incessu Animalium
715a	Про виникнення тварин[en]	De Generatione Animalium
791a	[Про кольори[en]]	[De Coloribus]
800a	[Про почуте[en]]	[De audibilibus]
805a	[Фізіогномоніка[en]]	[Physiognomonica]
815a	[Про рослини[en]]	[De Plantis]
830a	[Про дивовижні чутки[en]]	[De mirabilibus auscultationibus]
847a	[Механіка[en]]	[Mechanica]
859a	Проблеми[en]*	Problemata*
968a	[Про неподільні лінії[en]]	[De Lineis Insecabilibus]
973a	[Про напрямки та імена вітрів[en]]	[Ventorum Situs]
974a	[Про Меліса, Ксенофана і Горгія[en]]	[De Melisso, Xenophane, Gorgia]
Метафізика
980a	Метафізика	Metaphysica
Етика й політика
1094a	Нікомахова етика	Ethica Nicomachea
1181a	Велика етика[en]*	Magna Moralia*
1214a	Евдемова етика[en]	Ethica Eudemia
1249a	[Про чесноти й вади[en]]	[De Virtutibus et Vitiis Libellus]
1252a	Політика	Politica
1343a	Економіка[en]*	Oeconomica*
Риторика й поетика
1354a	Риторика	Ars Rhetorica
1420a	[Риторика до Александра[en]]	[Rhetorica ad Alexandrum]
1447a	Поетика	Ars Poetica

Арістотелівські праці, в яких відсутні числа Беккера

Конституція афінян

«Афінська політія» не увійшла до видання Беккера, бо вперше була впорядкована в 1891 році за папірусними сувоями, придбаними Британським музеєм у 1890 році. Стандартне посилання на неї здійснюють за номерами розділів (та підрозділів).

Фрагменти

Збережені фрагменти численних втрачених праць Арістотеля були включені до п'ятого тому видання Беккера під редакцією Валентина Розе^[en]. Однак їх цитують не за номерами Беккера, а за номерами фрагментів. Першим виданням Розе фрагментів Арістотеля був «Псевдоепіграф Арістотеля» (1863). Як випливає з назви, Роуз вважав ці роботи помилково приписаними Арістотелю. Нумерація фрагментів з переробленого видання Розе, опублікованого в серії Teubner^[en] «Aristotelis qui ferebantur librorum fragmenta», Лейпциг, 1886, досі широко використовують (позначаючи R³), хоча існує більш сучасне видання з іншою нумерацією, написане Олофом Гігоном (опубліковане в 1987 році як новий том 3 у передруку видання Беккера De Gruyter^[en])^[3].

Добірка фрагментів в англійському перекладі представлена у В. Д. Росса в «Select Fragments» (Оксфорд, 1952) та у Джонатана Барнса^[en] (ред.) в «The Complete Works of Aristotle: The Revised Oxford Translation», т. 2, Принстон, 1984, с. 2384–2465.

До творів, що збереглися лише фрагментарно, належать діалоги «Про філософію» (або «Про благо»), «Евдем» (або «Про душу»), «Про справедливість» та «Про добре народження». Можливо, помилково приписана Арістотелю праця «Про ідеї»^[en] збереглася у цитатах Александра Афродісійського в його коментарі до «Метафізики» Арістотеля. Діалоги див. також у виданнях Річарда Рудольфа Вальцера^[en], «Aristotelis Dialogorum fragmenta, in usum scholarum» (Флоренція, 1934), і «Renato Laurenti, Aristotele: I frammenti dei dialoghi» (2 томи), Неаполь: Luigi Loffredo, 1987.

Використання в цитатах

Для цитування праць з Корпусу Арістотеля або її частини, номери Беккера можна поєднувати з номерами книг, розділів та рядків, щоб отримати точне посилання. Згідно з академічною традицією, і незалежно від стилю цитування, якого зазвичай дотримуються в академічній роботі, нумерація в цитаті на Арістотеля матиме загальну форму: книг.розділ, номер Беккера^[4].

Наприклад, посилання на (Метафізика, 1.9, 991b9-20) посилається на рядки 9–20 на сторінці 991b розділу 9 у книзі I «Метафізики».