Ніжинська округа

Ні́жинська окру́га (Ні́женська)  адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Ніжин.

Ніжинська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Чернігівська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	471 871 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Ніжин
Кількість районних рад:	14
[[Зображення:<div class=" tnone" style="position:relative; left:-1px; width:300px;margin: 0 auto;"><div class="thumbimage" style=" width:300px; overflow:hidden;"><div style="margin:-180px -210px -110px -70px;"> Карта Ніжинської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Історія

Округу створено 31 січня 1923 року в складі Чернігівської губернії^[1] з окружним центром в місті Ніжині.

До складу округи увійшли міста Остер, Козелець, населені пункти Чернігівської губернії, в складі таких волостей:

• з Кролевецького повіту: Козелецької, Мостищенської, Кобижської, Козарської, Воронківської, Новобасанської, Новобиківської, Ядловської, Бобровицької, Ярославської, Щаснівської;
• з Борзенського повіту: Комарівської, Xорошеозерської, Іщенської, Буромської, Гужівської;
• з Ніжинського повіту: Носівської, Володьково-Дівицької, Беркнівської, Мринської, Дремайловської, Талалаївської, Дорогинської, Лосинівської, Галицької, Макіївської, Монастирищенської, Ніжинсько-Лопово-Рогинської,
• з Остерського повіту: Остерської, Семиполківської, Гоголівської.

7 березня 1923 року створено райони округи^[2] з окружним центром в місті Ніжині.

• Козелецький — з волостей: Козелецької з м. Козельцем, Мостищенської.
• Кобизький — з волостей: Кобизької, Козарської й Воронківської.
• Носівський — з волостей: Носівської, Володько-Дівицької.
• Віркиївський — з волостей: Віркиївської, Дремайлівської.
• Хороше-Озерський — з волостей: Х.-Озерської й Комарівської.
• Ніжинський — з волостей: Ніжинської, Талалаївської, Дорогинської, Липово-Різької.
• Бобровицький — з волостей: Бобровицької, Ярославської, Щаснівської.
• Лосинівський — з волостей: Лосинівської, Галицької, Макіївської.
• Іченський — з волостей: Іченської, Монастирищенської, Буромської, Гужівської.
• Новобасанський — з волостей: Ново-Басанської, Ново-Биківської, Ядлівської.
• Остерський— з волості: Остерської з м. Остром.
• Мринський — з волостей: Мринської, Держанівської.

10 грудня 1924 року Остерський район Ніжинської округи передано до складу Чернігівської округи; центр Хороше-Озерського району Ніжинської округи перенесено з с. Хороше-Озеро до с. Комарівки, Хороше-Озерський район перейменовано у Комарівський, низку населених пунтів підпорядковано до інших районів округи^[3].

3 червня 1925 року Плисківський район Конотопської округи передано до складу Ніжинської округи^[4].

У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано і округа перейшла в пряме підпорядкування Української РСР^[5].

На 1 січня 1926 року округа складалася з 12 районів:

• Бобровицький район
• Веркіївський район
• Ічнянський район
• Кобижчанський район
• Козелецький район
• Комарівський район
• Лосинівський район
• Мринський район
• Ніжинський район
• Новобасанський
• Носівський район
• Плисківський

13 червня 1930 року Ніжинська округа розформована з приєднанням території до Чернігівської округи^[6]. 2 вересня 1930 року округи в УСРР були ліквідовані, райони перейшли у пряме підпорядкування Української СРР^[7].

• 
  Карта Ніжинської округи у складі Чернігівської губернії, 1923
• 
  Карта Ніжинської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Ніжинської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Національний склад

За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 471,8 тис. осіб: у тому числі українці — 96,9%; євреї — 1,7%; росіяни — 1,1%.

Національний склад

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року^[8]

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	євреї	росіяни	поляки	білоруси
м. Ніжин	37 990	76,8	16,1	5,6	0,4	0,3
Бобровицький	39 567	98,1	0,4	1,0	0,2	0,1
Веркіївський	27 102	99,0		0,6	0,1
Ічнянський	61 840	97,9	0,5	1,1	0,1	0,1
Кобизький	32 307	98,9	0,4	0,5	0,1
Козелецький	28 240	96,3	2,7	0,8	0,1	0,1
Комарівський	39 882	99,1	0,1	0,6	0,1
Лосинівський	37 450	99,3	0,3	0,3
Мринський	27 811	98,9	0,2	0,5
Ніжинський	28 940	99,4		0,5
Новобасанський	38 387	99,1	0,1	0,5	0,1
Носівський	38 027	98,3	0,5	0,8	0,1
Плисківський	34 328	98,9	0,3	0,6
Ніжинська округа	471 871	96,8	1,7	1,1	0,1	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Ніжинської округи за переписом 1926 року^[8]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Ніжин	37 990	68,7	16,7	14,6
Бобровицький	39 567	96,0	3,1	0,9
Веркіївський	27 102	99,0	0,6	0,4
Ічнянський	61 840	97,0	2,2	0,8
Кобизький	32 307	98,8	0,7	0,5
Козелецький	28 240	95,9	1,6	2,5
Комарівський	39 882	96,8	3,0	0,3
Лосинівський	37 450	99,3	0,3	0,4
Мринський	27 811	98,7	0,7	0,6
Ніжинський	28 940	99,4	0,5	0,1
Новобасанський	38 387	99,0	0,7	0,3
Носівський	38 027	98,2	0,9	0,9
Плисківський	34 328	98,8	0,7	0,4
Ніжинська округа	471 871	95,6	2,6	1,8

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Шолох Г. М. (1923—1924),
• Сагайдак Валентин Петрович (1924—1924),
• Андрюхін Яків Назарович (1925—.12.1925),
• Маслюк Федір Гнатович (.01.1926—.02.1926),
• Приходько, в.о. (.02.1926—1926),
• Марченко Микола Федорович (.09.1926—.12.1928),
• Співак Іларіон Савелійович (.12.1928—21.06.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Василенко Марко Сергійович (.03.1923—.11.1923),
• Слинько Іван Федотович (.11.1923—1924),
• Левандовський (1924),
• Битрюков В. Г. (1925),
• Шебло Роман Васильович (1925—.12.1925),
• Бєликов Яків Петрович (.12.1925—.02.1926),
• Маслюк Федір Гнатович (.02.1926—.04.1926),
• М'ягкий Володимир Андрійович (.04.1926—1928),
• Леоненко І. В., в. о. (1928),
• Зеленська Катерина Феофілактівна (1928—21.06.1930)