Ніколаєва Тетяна Петрівна

Тетяна Петрівна Ніколаєва (рос. Николаева, Татьяна Петровна, (4 травня 1924, Бєжиця, РРФСР, СРСР — 22 листопада 1993, Сан-Франциско, США) — радянська піаністка, викладачка і композиторка. Народна артистка СРСР (1983). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1951).

Ніколаєва Тетяна Петрівна
Народилася	4 травня 1924(1924-05-04)[1][2][…]  Бежиця, Брянська губернія, РСФРР, СРСР[3]
Померла	22 листопада 1993(1993-11-22)[1][2][…] (69 років)  Сан-Франциско, Каліфорнія, США[4]  ·інсульт
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	композиторка, піаністка, музикознавиця, вчителька музики, викладачка університету
Alma mater	Центральна музична школа і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Вчителі	Гольденвейзер Олександр Борисович
Відомі учні	Gabriella Tormad і Луганський Микола Львович
Знання мов	російська
Заклад	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Членство	Спілка композиторів СРСР
Жанр	класична музика
Партія	КПРС
Нагороди	Премія Роберта Шумана (1971)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніколаєва.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ніколаєва Тетяна.

Тетяна Ніколаєва

Біографія

Народилась у місті Бежица (нині — в межах Брянська). Закінчила Московську консерваторію в класі А. Б. Гольденвейзера і Євгена Голубєва 1946 року за спеціальністю «фортепіано» і 1950 року як композитор.

1950 року виграла головний приз конкурсу імені Баха, присвяченого 200-річчю смерті Й. С. Баха. Членом журі цього конкурсу був Д. Д. Шостакович, який присвятив їй 24 прелюдії і фуги, і Тетяна стала першою виконавицею цього циклу.

З 1959 року Ніколаєва викладала в Московській консерваторії, з 1965 року професор.

Творчість

Тетяна Ніколаєва записала близько 50 платівок, серед яких — багато творів Баха, включаючи «Мистецтво фуги». Нею був записаний альбом з усіма сонатами Л. Бетховена. За виконання творів Р. Шумана в 1971 році вона була визнана гідною в НДР Премії Роберта Шумана.

Після розпаду СРСР Ніколаєва зробила кілька концертних турів по Європі та Америці, і прийнята була з великим успіхом. Її третій запис «24 Прелюдій і фуг» Шостаковича в 1991 році був удостоєний премії Gramophone в інструментальній категорії.

13 листопада 1993 року під час виконання цього твору на концерті в Сан-Франциско, Ніколаєва була вражена крововиливом у мозок і змушена була перервати свій виступ. Через дев'ять днів, 22 листопада, померла. Похована в Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка № 3).

Нагороди та премії

• Народна артистка СРСР (1983)
• Сталінська премія першого ступеня (1951) — за концертно-виконавську діяльність і за твір концерту для фортепіано з оркестром

Пам'ять

• 1999 року ім'я Т. П. Ніколаєвої присвоєно дитячій школі мистецтв № 1 міста Брянська, де починався її творчий шлях.^[5] 2000 року на будівлі школи мистецтв відкрито меморіальну дошку, присвячену пам'яті Тетяни Петрівни.^[6]
• З 1996 року на базі брянської школи мистецтв № 1 (нині носить ім'я піаністки) кожні два роки проводиться Міждержавний конкурс юних піаністів імені Ніколаєвої.^[7]