Ніколаєв Леонід Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніколаєв.

Леоні́д Володи́мирович Нікола́єв (рос. Леони́д Влади́мирович Никола́ев; *1 (13) серпня 1878, Київ — †11 жовтня 1942, Ташкент) — радянський піаніст, педагог, композитор.

Ніколаєв Леонід Володимирович
Основна інформація
Дата народження	1 (13) серпня 1878[1][2]
Місце народження	Київ, Російська імперія[3][2]
Дата смерті	11 жовтня 1942(1942-10-11)[3][1][2] (64 роки)
Місце смерті	Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[3][2]
Причина смерті	черевний тиф[4]
Поховання	Ташкент
Громадянство	Російська імперія  РРФСР  СРСР
Професії	композитор, педагог, піаніст
Освіта	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Вчителі	Пухальський Володимир В'ячеславович, Танєєв Сергій Іванович, Іпполітов-Іванов Михайло Михайлович і Химиченко Олександр Васильович
Відомі учні	Савшинський Самарій Ілліч, Шостакович Дмитро Дмитрович, Юдіна Марія Веніамінівна, Гавриїл Попов, Крейн Олександр Абрамович і Шапіро Веніамін Борисович
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди

Вчився грі на фортепіано у Володимира Пухальського й композиції в Євгенія Риби в Києві. В 1897—1902 вчився у Московській консерваторії по класу фортепіано Василя Сафонова і по класу композиції Сергія Танєєва й Михайла Іполітова-Іванова.

З 1909 Ніколаєв викладав фортепіано й композицію в Петербурзькій консерваторії (з 1912 — професор). За роки викладання він виховав ряд відомих згодом композиторів і піаністів, серед яких — Володимир Софроницький, Дмитро Шостакович, Марія Юдіна, Павло Серебряков, Натан Перельман, Олександр Крейн та інші. Паралельно Ніколаєв займався композиторською діяльністю, він є автором фортепіанної, скрипкової й віолончельної сонат, Варіацій, Тарантели, Сюїти для двох фортепіано, трьох струнних квартетів, романсів а також фортепіанних транскрипцій органних творів Букстехуде і Пахельбеля.

В 1942 Ніколаєв разом з іншими викладачами консерваторії був евакуйований у Ташкент, де й помер.

Бібліографія

• Савшинский С. И. Леонид Николаев. Пианист, композитор, педагог. — Л.-М.: Музгиз, 1950
• Савшинский С. И. Леонид Владимирович Николаев. Очерк жизни и творческой деятельности. — Л.: Советский композитор, 1960
• Л. В.НИКОЛАЕВ. Статьи и воспоминания современников. Письма. К 100-летию со дня рождения. — Л.: Советский композитор, 1979

Посилання

• Ніколаєв Леонід Володимирович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 259-260.