Ніколь Брадтке

Ніколь Брадтке (англ. Nicole Bradtke; до шлюбу Провіс, англ. Provis, 22 вересня 1969, Мельбурн) — австралійська професійна тенісистка і тренерка. Дворазова переможниця турнірів Великого шолома в змішаному парному розряді (з Марком Вудфордом), переможниця 12 турнірів WTA в одиночному і парному розряді, бронзова призерка Олімпіади 1992 року в жіночому парному розряді.

Ніколь Брандтке
Громадянство	Австралія
Дата народження	22 вересня 1969(1969-09-22) (56 років)
Місце народження	Мельбурн
Зріст	176 см[1]
Вага	61 кг[1]
Початок кар'єри	1985
Завершення кар'єри	1997
Робоча рука	права
Призові, USD	1 283 966
Одиночний розряд
Матчів в/п	243—191
Титулів	3 WTA, 4 ITF
Найвища позиція	24 (24 травня 1993)
Мейджори
Австралія	4к (1989, 1993)
Ролан Гаррос	ПФ (1988)
Вімблдон	4к (1995)
США	3к (1987)
Парний розряд
Матчів в/п	222—164
Титулів	9 WTA
Найвища позиція	11 (5 квітня 1992)
Мейджори
Австралія	3к (1992, 1996)
Ролан Гаррос	ПФ (1988, 1990)
Вімблдон	ПФ (1989)
США	ПФ (1989)
Мікст
Австралія	П (1992)
Ролан Гаррос	Ф (1990)
Вімблдон	Ф (1987)
США	П (1992)
Завершила виступи

На відміну від багатьох австралійських тенісистів, Ніколь Брадтке успішно виступала на ґрунтових кортах. Вона пояснює цей факт тим, що в Мельбурні в дитинстві грала на штучному покритті, що нагадує ґрунтове, і навчилася правильно пересуватися^[2].

Життєпис

Ніколь Провіс народилася в Мельбурні в 1969 році. Від 1994 року одружена з колишнім професійним баскетболістом Марком Брадтке, народила двох синів — Остіна та Дженсена. Сестра Наташа —у шлюбі з тенісистом Тоддом Вудбріджем.

Ігрова кар'єра Ніколь Брадтке завершилася на початку 1997 року. Після цього вона працює тренеркою і спортивною коментаторкою. Серед тенісисток, яких тренувала Брадтке, — бронзова медалістка Афінської Олімпіади Алісія Молік^[3] і Саманта Стосур^[4]. Вона також тренує збірну Австралії^[en] на Кубку Федерації і володіє разом з чоловіком спортивним клубом у Мельбурні^[2][5].

Ігрова кар'єра

1985—1988

Ніколь Провіс почала грати в теніс у сім років. Свої перші матчі в професійних турнірах вона провела в 1985 році, протягом сезону кілька разів побувавши в півфіналах турнірів ITF. Завершила сезон виходом у друге коло Відкритого чемпіонату Австралії після перемоги над суперницею з першої сотні; у другому колі, однак, її розгромила Мартіна Навратілова — на той момент перша ракетка світу. 1986 року Провіс стала фіналісткою Відкритого чемпіонату Франції серед дівчат^[3], а наприкінці сезону завоювала в Сіднеї свій перший титул на турнірі ITF і там само вперше вийшла у фінал парного турніру.

У 1987 році Провіс стала переможницею Відкритого чемпіонату Австралії в парному розряді серед дівчат, а влітку несподівано вийшла в парі з Дарреном Кехіллом до фіналу Вімблдонського турніру в змішаному розряді. На шляху до фіналу несіяні австралійці перемогли спочатку десяту, а потім 13-ту пару турніру, але в підсумку поступилися титулом також несіяній парі з Великої Британії. На перший титул в турнірі Жіночої тенісної асоціації (WTA) Провіс довелося чекати ще майже рік: це сталося лише у травні 1988 року в Страсбурзі, де вона стала чемпіонкою в парі з Манон Боллеграф. Невдовзі після цього на Відкритому чемпіонаті Франції вона зробила справжню сенсацію, вийшовши в півфінал і в одиночному, і в жіночому парному розряді. Займаючи 53-тю сходинку в рейтингу, вона перемогла двох посіяних суперниць і програла у півфіналі 13-й ракетці світу Наташі Звєрєвій (причому могла виграти в третьому сеті, але не реалізувала матч-бол на подачі Звєрєвої^[2]). У парному розряді вони з Елною Рейнах з ПАР також обіграли дві посіяні пари, а в півфіналі поступилися другій парі турніру Клаудії Коде-Кільш і Гелені Суковій. Наприкінці року Провіс вперше виступила за збірну Австралії^[en] на Кубку Федерації, перемігши особистих суперниць з Ізраїлю та Італії^[en] і програвши Сільвії Ганіці з ФРН^[en].

1989—1992

1989 року Провіс, посіяна під 16-м номером, програла в 1/8 фіналу Відкритого чемпіонату Австралії свіжоспеченій володарці Великого шолома Штеффі Граф, а пізніше дійшла з Рейнах до півфіналу турніру жіночих пар на Вімблдоні. Не будучи посіяними, вони перемогли на своєму шляху четверту і п'яту пари турніру; у чвертьфіналі Провіс взяла реванш у Граф, що виступала в парі з Габріелою Сабатіні, але в півфіналі на її шляху вдруге поспіль стала Звєрєва, цього разу з Ларисою Савченко. Після Вімблдону до кінця року Провіс і Рейнах зіграли ще тільки на двох турнірах, але при цьому перемогли в Альбукерке (США) і вийшли в півфінал Відкритого чемпіонату США, знову перемігши дві посіяні пари, зокрема Звєрєву і Савченко. У 1990 році Провіс успішно підтвердила належність до світової тенісної еліти в парному розряді. Спочатку вони з Рейнах виграли турнір WTA I категорії у Берліні (після перемог над обома першими посіяними парами) та турнір у Страсбурзі. Після цього на Відкритому чемпіонаті Франції Провіс дійшла з Рейнах до четвертого за кар'єру півфіналу турніру Великого шолома в жіночих парах, програвши лише першій парі турніру (Сукова—Новотна), а зі співвітчизником Рейнах Дані Віссером — до другого за кар'єру фіналу в міксті; австралійці були посіяні другими і програли у фіналі четвертій парі — Аранчі Санчес і Хорхе Лосано. Додавши до інших успіхів вихід у чвертьфінал Відкритого чемпіонату США, Провіс і Рейнах забезпечили собі місце в підсумковому турнірі WTA-туру, але там у першому ж колі програли майбутнім переможницям турніру Кеті Джордан і Елізабет Смайлі.

1991 рік, на відміну від попередніх, не був відзначений для Провіс значними успіхами на турнірах Великого шолома: найкращим її результатом став вихід у чвертьфінал Відкритого чемпіонату США в міксті з Тоддом Вудбріджем. Однак у турнірах нижчого рангу вона виступала вдало, за травень і початок червня чотири рази потрапивши до фіналів у парному розряді. На двох турнірах I категорії, Відкритому чемпіонаті Італії і Відкритому чемпіонаті Німеччини, вони з Рейнах програли у фіналі, а два наступних турнірах, у Женеві і Бірмінгемі, Провіс виграла в парі з досвідченою Елізабет Смайлі. В одиночному розряді її двічі за сезон зупиняли перші ракетки світу — спочатку Граф на Відкритому чемпіонаті Австралії, а потім Моніка Селеш на Відкритому чемпіонаті Італії, — але наприкінці сезону їй вдалося взяти гору над восьмою ракеткою світу Кончитою Мартінес у Нашвіллі. У листопаді Ніколь другий рік поспіль взяла участь у підсумковому турнірі сезону, цього разу разом зі Смайлі, але, як і за рік тому, вибула з боротьби вже в першому колі.

На 1992 рік припадає низка найвищих досягнень у кар'єрі Провіс. На початку січня в Брисбені вона вперше виграла турнір WTA в одиночному розряді, а наприкінці місяця в парі з Марком Вудфордом перемогла на Відкритому чемпіонаті Австралії в міксті. У фіналі посіяні третіми Вудфорд і Провіс перемогли першу пару турніру Тодда Вудбріджа і Аранчу Санчес. У лютому в парі з Лорі Макніл Ніколь виграла турнір в Оклахома-Сіті, а з Джо Дьюрі дійшла до півфіналу супертурніру в Індіан-Веллсі, піднявшись станом на квітень до 11-го місця в рейтингу WTA серед тенісисток, які виступають у парному розряді. У липні на Кубку Федерації Провіс фактично самотужки вивела збірну Австралії в півфінал, здобувши по дві перемоги в матчах з командами Болгарії та Чехословаччини^[en] і взявши вирішальне очко в поєдинку зі збірною Австрії. У цьому ж місяці на Олімпіаді в Барселоні Провіс, яка виступала в парі з Рейчел Макквіллан, перемогла у чвертьфіналі посіяних третіми Яну Новотну і Андрею Стрнадову, забезпечивши Австралії медалі жіночого парного турніру, оскільки матч за третє місце не проводився. У півфіналі австралійки програли посіяним першими Мартінес і Санчес і в підсумку здобули «бронзу». Через місяць на Відкритому чемпіонаті США Провіс і Вудфорд завоювали другий за сезон титул на турнірі Великого шолома в міксті; цього разу вони були посіяні шостими і перемогли у півфіналі та фіналі, відповідно, сьому і п'яту пари.

1993—1997

У першій половині 1993 року Провіс досягла деяких успіхів в одиночному розряді: на Відкритому чемпіонаті Австралії вона дійшла до 1/8 фіналу після перемоги над Макніл, 12-ю ракеткою турніру. В Оклахома-сіті вона перемогла двох посіяних суперниць, у тому числі знову Макніл, посіяну під першим номером, і вийшла в півфінал. Вона дійшла до півфіналу також в Токіо (перемігши Пем Шрайвер), а в Куала-Лумпурі завоювала свій другий титул WTA в одиночному розряді. Після виходу у фінал одиночного турніру в Люцерні вона піднялася на 25-ту сходинку в одиночному рейтингу WTA. У липні зі збірною дісталась фіналу Кубка Федерації, вигравши свої зустрічі з чотирма суперницями поспіль, включаючи перемогу в першому колі над першою ракеткою світу Штеффі Граф. Але в фіналі австралійки не змогли протистояти команді Іспанії^[ru], програвши з сухим рахунком. Невдовзі після цього, однак, Ніколь закінчила сезон — останнім турніром року став для неї Відкритий чемпіонат США, а в 1994 році виступала рідко, взявши участь лише в дев'яти турнірах, в парному розряді дійшовши до чвертьфіналу на Відкритих чемпіонатах Франції і США, а в одиночному розряді не показавши хорошої гри і втративши місце в першій сотні рейтингу. В цей рік Провіс одружилася з баскетболістом Марком Брадтке (в майбутньому гравцем НБА).

1995 року Провіс-Брадтке, яка виступала під прізвищем чоловіка, відновила активні виступи. Вже на початку лютого в Окленді вона виграла свій третій турнір WTA в одиночному розряді, перегравши по ходу чотирьох посіяних суперниць, в тому числі 16-ту ракетку світу Жулі Алар. У травні в Берліні перемогла Габріелу Сабатіні, на той момент сьому в світі, і повернулася в Топ-50 світового рейтингу, а в червні вийшла у фінал парного турніру в Бірмінгемі, а потім у четверте коло одиночного турніру на Вімблдоні. У 1996 році втретє за кар'єру виграла парний турнір у Страсбурзі. На Олімпіаді в Атланті Брадтке, однак, не вдалося повторити успіх чотирирічної давнини, і вона програла у першому ж колі як в одиночному розряді, так і в парі з Ренне Стаббс. На початку 1997 року, зазнавши травми плеча, яка означала операцію і шестимісячну перерву у виступах, вона вирішила завершити ігрову кар'єру в неповні 28 років^[2].

На початку XXI століття Ніколь Брадтке виступає в змаганнях ветеранів; зокрема, у своїй віковій категорії дійшла до фіналу Відкритого чемпіонату Австралії 2004 у змішаному парному розряді.

Участь у фіналах турнірів Великого шолома за кар'єру (4)

Змішаний парний розряд (4)

Перемоги (2)

Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок у фіналі
1992	Відкритий чемпіонат Австралії	Хард	Марк Вудфорд	Аранча Санчес Вікаріо Тодд Вудбрідж	6-3, 4-6, [11-9]
1992	Відкритий чемпіонат США	Хард	Марк Вудфорд	Гелена Сукова Тому Нейссен	4-6, 6-3, 6-3

Поразки (2)

Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок у фіналі
1987	Вімблдонський турнір	Трава	Даррен Кехілл	Джо Дьюрі Джеремі Бейтс	7-610, 6-3
1990	Відкритий чемпіонат Франції	Ґрунт	Дані Віссер	Аранча Санчес Вікаріо Хорхе Лосано	7-65, 7-68

Фінали турнірів WTA

Пояснення до таблиць
Великий шолом (0)
Фінал WTA (0)
I категорія (0+3)
II категорія (0)
III категорія (1+2)
IV категорія (3+6)
V категорія (0+2)

Одиночний розряд (4)

Перемоги (3)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперниця у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	30 гру 1991	Брисбен, Австралія	Хард	Рейчел Макквіллан	6-3, 6-2
2.	19 кві 1993	Куала-Лумпур, Малайзія	Хард	Енн Гроссман	6-3, 6-2
3.	30 січня 1995	Окленд, Нова Зеландія	Хард	Джинджер Хельгесон-Нільсен	3-6, 6-2, 6-1

Поразка (1)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперниця у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	17 травня 1993	Люцерн, Швейцарія	Ґрунт	Ліндсі Девенпорт	1-6, 6-4, 2-6

Парний розряд (13)

Перемоги (9)

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнерка	Суперниці у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	16 тра 1988	Страсбург, Франція	Ґрунт	Манон Боллеграф	Дженні Бірн Дженін Томпсон	6-3, 6-2
2.	14 сер 1989	Альбукерке, Нью-Мексико, США	Хард	Елна Рейнах	Раффаелла Реджі Аранча Санчес Вікаріо	4-6, 6-4, 6-2
3.	14 тра 1990	Берлін, Німеччина	Ґрунт	Елна Рейнах	Гана Мандлікова Яна Новотна	6-2, 6-1
4.	21 тра 1990	Страсбург (2)	Ґрунт	Елна Рейнах	Кеті Джордан Елізабет Смайлі	6-1, 6-4
5.	20 тра 1991	Женева, Швейцарія	Ґрунт	Елізабет Смайлі	Каті Каверзасіо Мануела Малєєва-Франьєр	6-1, 6-2
6.	10 чер 1991	Бірмінгем, Велика Британія	Трава	Елізабет Смайлі	Сенді Коллінз Елна Рейнах	6-1, 6-2
7.	17 лют 1992	Оклахома-Сіті, США	Хард (i)	Лорі Макніл	Катріна Адамс Манон Боллеграф	3-6, 6-4, 7-66
8.	11 січ 1993	Мельбурн, Австралія	Хард	Наталі Тозья	Каммі Мак-Грегор Шон Стаффорд	1-6, 6-3, 6-3
9.	20 тра 1996	Страсбург (3)	Ґрунт	Басукі Яюк	Тамі Вітлінгер-Джонс Меріенн Вердел-Вітмеєр	5-7, 6-4, 6-4

Поразки (4)

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнерка	Суперниці у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	6 тра 1991	Відкритий чемпіонат Італії, Рим	Ґрунт	Елна Рейнах	Дженніфер Капріаті Моніка Селеш	5-7, 2-6
2.	13 тра 1991	Берлін, Німеччина	Ґрунт	Елна Рейнах	Наташа Звєрєва Лариса Савченко	3-6, 3-6
3.	30 гру 1991	Брисбен, Австралія	Хард	Манон Боллеграф	Яна Новотна Лариса Савченко	4-6, 3-6
4.	12 чер 1995	Бірмінгем, Велика Британія	Трава	Крістін Радфорд	Манон Боллеграф Ренне Стаббс	6-3, 4-6, 4-6

Участь у фіналах Кубка Федерації (0+1)

Поразка (1)

Рік	Місце	Команда	Суперниці у фіналі	Рахунок у фіналі
1993	Франкфурт-на-Майні, Німеччина	Австралія Ніколь Провіс, Джаггард-Лей, Елізабет Смайлі, Ренне Стаббс	Іспанія Кончіта Мартінес, Аранча Санчес-Вікаріо	0-3