Ніконов Володимир Борисович

Володимир Борисович Никонов
рос. Владимир Борисович Никонов

Народився	5 листопада 1905(1905-11-05) Санкт-Петербург
Помер	9 червня 1987(1987-06-09) (81 рік) Научний, Бахчисарайський район
Країна	СРСР
Діяльність	астроном
Alma mater	Ленінградський університет
Галузь	астрономія
Заклад	Кримська астрофізична обсерваторія
Науковий ступінь	доктор фізико-математічсекіх наук
Науковий керівник	Григорій Неуймін
Відомі учні	Іван Копилов
Нагороди	Премія імені Ф. О. Бредіхіна (1950), Державна премія СРСР (1971)

Біографія

Узагальнити

Перспектива

Народився в Санкт-Петербурзі. Його батько, Борис Павлович Никонов, був письменником, поетом, драматургом, істориком культури і театральним критиком, мати — О.В.Бехтерєва-Никонова, була хірургом і старшою дочкою В.М.Бехтерєва.

У 1925 закінчив Ленінградський університет. У 1925-1926 працював обчислювачем у Головній геофізичній обсерваторії в Ленінграді, в 1929-1936 — старший науковий співробітник Астрономічного інституту (нині — Інститут теоретичної астрономії РАН), у 1936-1944 — завідувач відділом астрофізики цього інституту. З 1945 працював у Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР (з 1955 — завідувач відділом фізики зір, у 1958 році очолив відділ фізики зірок і галактик і керував ним до 1985).

Основні праці в області зоряної електрофотометрії. Ним були розроблені і під його керівництвом виготовлені перші в СРСР зоряний електрофотометр для спостереження зірок і електромікрофотометр для точної обробки фотографічних знімків зірок. У 1948 спільно з А.А.Калиняком та В.І.Красовським отримав перші зображення центральних областей Галактики в інфрачервоних променях. Брав участь у роботах експедицій з вибору місця для Кримської астрофізичної обсерваторії і в її створенні. Очолював Комітет з будівництва 2,6-метрового телескопу. Раніше брав участь у виборі місця для спорудження Абастуманської астрофізичної обсерваторії АН ГРСР, а потім в її обладнанні і розробці наукової програми. Очолював астрофізичну експедицію в Чилі зі спостереження зірок південного півкулі.

Лауреат премії ім. Ф.Бредіхіна АН СРСР за роботу «Досвід побудови фундаментального каталогу фотоелектричних колірних еквівалентів зірок спектральних типів В8 і В9» (1950); лауреат Державної премії СРСР (1971).

На честь ученого названий астероїд 2386 Ніконов.

Remove ads

Посилання

Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Никонов Владимир Борисович // Астрономы. Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1977. — С. 180. — 30000 прим.(рос.)
Ніконов Володимир Борисович // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 320. — ISBN 966-613-263-X.
Ніконов Володимир Борисович, Українська віртуальна обсерваторія
Я. С. Яцків. Ніконов Володимир Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
Прокоф’єва-Михайловська В. В. Професор Ніконов Володимир Борисович // Світогляд. 2013. № 3

Remove ads