Премія імені Ф. О. Бредіхіна

Премія імені Ф. О. Бредіхіна — нагорода, що присуджується Російською академією наук за видатні роботи в галузі астрономії. Названа на честь російського астронома Федора Бредіхіна, уродженця Миколаєва, директора Пулковської обсерваторії.

Премія імені Ф. О. Бредіхіна
Премия имени Ф. А. Бредихина
Країна	Росія
Рік заснування	1946
Перше нагородження	1950
ras.ru/about/awards/awdlist.aspx?awdid=69

Історія

Премію засновано 1946 року^[1] після листа фізика Абрама Йоффе до Президії АН СРСР 10 січня 1946 р.^[2]

Правила нагородження

Російська академія наук присуджує премію за окремі видатні наукові роботи, відкриття, винаходи, а також за серію наукових праць з єдиної тематики. На здобуття премій можуть бути представлені роботи або серії робіт єдиної тематики. При поданні робіт висуваються лише провідні автори, причому не більше трьох осіб^[3].

Нагороджені премією імені Ф. А. Бредіхіна за роками

• 1950 — Мельников Олег Олександрович, за роботи «Нове визначення температури збудження обертального шару Сонця» і «Порівняльне вивчення спектра хромосфери двох сонячних затемнень — 21 вересня 1941 і 9 липня 1945»;
• 1950 — Ніконов Володимир Борисович, за роботу «Досвід побудови фундаментального каталогу фотоелектричних кольорових еквівалентів зір спектральних типів В8 та В9»;
• 1950 — Кукаркін Борис Васильович, за роботу «Будова та розвиток зоряних систем на основі вивчення змінних зір»;
• 1959 — Орлов Сергій Володимирович, за роботу «Комети»;
• 1963 — Воронцов-Вельямінов Борис Олександрович, за роботи з дослідження взаємодіючих галактик;
• 1965 — Жевакін Сергій Олександрович^[ru], за цикл робіт з теорії зоряної змінності;
• 1969 — Казимирчак-Полонська Олена Іванівна, за серію робіт з теорії руху короткоперіодичних комет та проблеми еволюції їх орбіт;
• 1971 — Кузмін Григорій Григорович, за серію робіт з теоретичної зоряної динаміки;
• 1974 — Домбровський Віктор Олексійович, Гаген-Торн Володимир Олександрович^[ru], Шулов Олег Серафимович^[ru], за цикл робіт з поляриметричного дослідження зір, туманностей та галактик;
• 1978 — Всехсвятський Сергій Костянтинович, за складання каталогу абсолютних величин та фізичних характеристик комет;
• 1981 — Щеглов Володимир Петрович, за комплекс робіт з історії астрономії епохи Улугбека;
• 1984 — Джапіашвілі Віктор Петрович^[ru], Король Анатолій Миколайович, за роботу «Поляриметричний атлас Місяця»;
• 1986 — Мартинов Дмитро Якович, за сукупність підручників: «Курс практичної астрофізики» та «Курс загальної астрофізики»;
• 1990 — Шульман Леонід Маркович, за монографію «Ядра комет»;
• 1995 — Слиш В'ячеслав Іванович^[ru], за цикл робіт «Відкриття нових метанольних мазерів»;
• 2001 — Боярчук Олександр Олексійович, за серію наукових праць на тему «Симбіотичні зорі»;
• 2004 — Караченцев Ігор Дмитрович^[ru], за цикл робіт «Виявлення нових близьких карликових галактик»
• 2007 — Бердников Леонід Миколайович, Расторгуєв Олексій Сергійович, Самусь Микола Миколайович, за цикл робіт «Комплексні дослідження класичних цефеїд»;
• 2010 — Ковальов Юрій Юрійович, за серію робіт «Активні ядра галактик від радіо- до гамма-діапазону»;
• 2013 — Гребєнєв Сергій Андрійович^[ru], Лутовінов Олександр Анатолійович^[ru], Мольков Сергій Володимирович, за серію робіт «Відкриття та дослідження природи швидких рентгенівських транзієнтів — нової популяції масивних рентгенівських подвійних систем»;
• 2016 — Ліпунов Володимир Михайлович, Постнов Костянтин Олександрович, Прохоров Михайло Євгенович, за цикл робіт «Передбачення домінування злиття подвійних чорних дір на гравітаційно-хвильових інтерферометрах LIGO»;
• 2019 — Іпатов Сергій Іванович^[ru], за цикл робіт «Формування та процеси еволюції Сонячної системи».