Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Нічна зміна (збірка оповідань)
книга З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«Нічна зміна» (англ. Night Shift) — перша збірка оповідань американського письменника Стівена Кінга, опублікована в 1978 році[1]. Багато найвідоміших оповідань Кінга опубліковані саме в «Нічній зміні».
Remove ads
Про збірку
Ця збірка оповідань — це четверта книга Стівена Кінга, після «Сяйва» (1977) і п'ята видана книга загалом (враховуючи «Лють», видану під псевдонімом Річард Бахман). У книзі переважна більшість з двадцяти оповідань вперше опубліковані в різних журналах, а саме: «Cavalier» впродовж 1970—1975; інші були опубліковані в «Penthouse», «Cosmopolitan», «Gallery», «Ubris», та «Maine». Оповідання «Єрусалимове лігво», «Корпорація „Кидайте палити“», «Останній щабель драбини» та «Жінка в палаті» вперше були опубліковані саме у цій збірці оповідань.
У цій книзі Кінг вперше використовує пролог. Він пише його, звертаючись до читачів, у дружньому стилі:
![]() |
Поговорімо. Ви і я. Поговорімо про страх… Оригінальний текст (англ.)
Let's talk, you and I. Let's talk about fear… |
![]() |
Надалі це стане «фірмовим стилем» автора.
Вступ до збірки написав Джон Д. Макдональд — улюблений письменник Кінга[2].
Remove ads
Зміст
Узагальнити
Перспектива
Подарункове розширене видання
У 2020 американське видавництво Cemetery Dance Publications випустило розширене подарункове видання збірки «Нічна зміна». До нього увійшли ще два оповідання.
Remove ads
Екранізації
Після публікації «Нічної зміни», дедалі більша популярність Стівена Кінга, як автора бестселерів, а також успіх кіноадаптації Браяна де Пальми з фільмом «Керрі» 1976 року, студентські театри та кіновиробники почали масово подавати заявки на право зробити адаптації історій зі збірки. Тому Кінг розробив концепцію «однодоларової угоди[en]», яка полягала в наданні прав на зйомку потенційним режисерам лишень за 1 $. У 1980-х роках, продюсер Мілтон Суботськи придбав права на шість історій з метою випуску фільмів і телесеріалу. Хоча Суботськи вже розпочав адаптацію творів Кінга («Котяче око», «Максимальне прискорення», «Іноді вони повертаються», «Газонокосар»), але телесеріал так і не був реалізований через конфлікти зі «Broadcast Standards and Practices».
Фільми
- «Діти кукурудзи» (1984), Hal Roach Studios, Inc., режисер Фріц Кірш.
- «Котяче око» (1985), Діно Де Лаурентіс Продакшнз/Metro-Goldwyn-Mayer, режисер Левіс Теджуе.
- «Максимальне прискорення» (на основі «Вантажівки») (1986), Діно Де Лаурентіс Груп, режисер Стівен Кінг.
- «Нічна зміна» (1990), Paramount Pictures, режисер Ральф С. Сінгельтон.
- «Газонокосар» (1992), New Line Cinema, режисер Бретт Леонард.
- «М'ясорубка» (1995), New Line Cinema, режисер Тоуб Гупер.
Телебачення
- «Інколи вони повертаються» (1991), Vidmark Entertainment, режисер Том Маклоглін.
- «Вантажівки» (1997) USA Pictures, режисер Кріс Томсон.
- «Поле бою» (2006) Turner Network Television, серія мінісеріалу «Кошмари та сновидіння: З історій Стівена Кінга»
- «Діти кукурудзи» (2009), випущено Sci Fi Channel.
Короткометражні адаптації
- «Бугімен» (1982), режисер Джеф Шайро.
- «Учні кукурудзи» (на основі «Діти кукурудзи») (1983), режисер Джон Вудвард.
- «Жінка в палаті» (1983), режисер Френк Дарабонт.
- «Остання сходинка» (1987), режисери Джеймс Коул та Деніел Торн.
- «Газонокосар» (1987), режисер Джим Ґоніс.
- «Нічний прибій» (2001), режисер Петер Салліван.
- «Сунична весна» (2001), режисер Давид Лінлер.
- «Я знаю, що тобі потрібно» (2004), режисер Шон С. Лелос.
- «La Femme Dans la Chambre» («Жінка в палаті») (2005), режисер Демієн Марік.
- «Бугімен» (2005), режисер Грехем Різ.
Remove ads
Нагороди та номінації
1979 року збірка номінована на премію Локус та Всесвітню премію фентезі, а вже у 1980 році — переможець премії Балроґ[en] за найкращу збірку[3].
Переклади українською
Станом на квітень 2025 року, збірка оповідань «Нічна зміна» повністю українською не перекладалася.
Оповідання
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads