Оберфельдфебель

Військове звання оберфельдфебель вперше введено в німецькому рейхсвері в 1920 році; на посади, що передбачались цим званням, призначали найбільш підготовлених та заслужених унтерофіцерів колишньої кайзерівської армії, які мали бойовий досвід. За часів нацистської Німеччини звання збереглось, у кінноті, артилерії та військах ППО воно мало назву обервахмістр. У Ваффен-СС цьому званню з 1938 до 1945 року відповідало звання СС-Гауптшарфюрер.

Ранг оберфельдфебеля залишався й після завершення Другої світової війни в арміях Західної Німеччини та Національній народній армії НДР (з 1956 до 1990).

Національна народна армія НДР (1956-1990)

Докладніше: Національна народна армія

В збройних силах Німецької Демократичної Республіки, звання в унтерофіцерському класі були присутні звання: унтерофіцер, унтерфельдфебель, фельдфебель, оберфельдфебель, штабсфельдфебель. Військове звання оберфельдфебель було другим за старшістю званням у цьому класі.

Оберфельдфебель був вище за рангом від фельдфебеля, та нижче від штабсфельдфебеля. Здебільшого знаки розрізнення НРА були побудовані на зразком знаків розрізнення Вермахту з наближеною уніфікацією до радянської армії. Оберфельдфебель мав погони з широкою срібною облямівкою (як і усі фельдфебелі), за знаки розрізнення мав на погоні дві чотирипроменеві зірки розташовані вздовж погону.

Знаки розрізнення оберфельдфебеля