Оболенський Леонід Леонідович (дипломат)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оболенський.

Леонід Леонідович Оболенський (рос. Леонид Леонидович Оболенский; нар. 1878, Орел, Орловська губернія, Російська імперія — пом. вересень 1930, СРСР) — радянський державний і партійний діяч, один з перших радянських дипломатів.

Леонід Леонідович Оболенський Леонид Леонидович Оболенский
Леонід Леонідович Оболенський Підписання Ризького мирного договору, 18 березня 1921 р. Л.Л. Оболенський крайній ліворуч.
Прапор 2-й Повпред РРФСР в Польщі Прапор
8 листопада 1922 — 14 грудня 1923
Прем'єр-міністр:	Ленін Володимир Ілліч
Попередник:	Карахан Лев Михайлович
Наступник:	він сам, як Повпред СРСР в Польщі
Прапор 1-й Повпред СРСР в Польщі Прапор
14 грудня 1923 — 16 жовтня 1924
Прем'єр-міністр:	Ленін Володимир Ілліч Риков Олексій Іванович
Попередник:	він сам, як Повпред РРФСР в Польщі
Наступник:	Войков Петро Лазаревич
Народження:	1878(1878) Орел, Орловська губернія, Російська імперія
Смерть:	1930(1930) СРСР
Національність:	росіянин
Країна:	Російська імперія → РРФСР→ СРСР
Освіта:	Імператорський Санкт-Петербурзький університет
Партія:	РСДРП (1915—1917) РСДРП(б) (1917—1918) РКП(б) (1918—1925) ВКП(б) (1925—1930)
Батько:	Оболенський Леонід Єгорович
Діти:	Леонід (1902)
Військова служба
Роки служби:	1918–1919
Приналежність:	3-я армія РСЧА
Рід військ:	сухопутні війська
Звання:	скарбник
Битви:	Громадянська війна у Росії

Біографія

Народився у 1878 році в місті Орел, Орловська губернія, Російська імперія (нині Орловська область, Росія). Батько Оболенський Леонід Єгорович — поет, журналіст, критик, філософ, видавець журналу «Русское богатство», у свій час був заарештований за зв'язок з каракозовцями. На засланні батько й познайомився з матір'ю Леоніда — звичайною селянкою.

Освіту здобув на юридичному факультеті Імператорського Санкт-Петербурзького університету. Серйозно захоплювався музикою, навчався композицій у М. А. Римського-Корсакова.

Робота у Російській імперії

Після університету перебував на державній службі, був податковим інспектором в місті Арзамас Нижньогородської губернії, де в 1902 у нього народився син Леонід. Потім був переведений на службу в Нижній Новгород. Був членом правління Селянського Поземельного банку, мав досить високий державний чин — колезький радник (1913).

З 1915 року член РСДРП, меншовик. Мешкав у Пермі, де знаходився під наглядом поліції. В Адрес-календарі губернії на державній службі вже не значився. Займався громадською і політичною діяльністю.

Робота у СРСР

Після Жовтневої революції приєднався до більшовиків. Перебував в Уральській комуністичній організації, працював в Пермському губернському комітеті РКП(б), а незабаром був призначений скарбником в 3-ю Червону армію на Східний фронт. З 1919 року в Москві, працював у Наркоматі фінансів РРФСР, був членом колегії та одночасно завідував відділом податків і мит. Член Малого Раднаркому РРФСР^[1].

У 1920 році був переведений в Народний комісаріат закордонних справ РРФСР, був одним з членів урядової делегації РРФСР, яка підписала 12 липня 1920 року Мирний договір з Литвою. Як заступник голови делегації РРФСР брав участь в підписанні Ризького мирного договору, що завершив радянсько-польську війну^[2].

З 1921 року — Радник повпредства РРФСР в Варшаві. Член урядової делегації РРФСР з питань підписання торгового договору між РРФСР, Україною і Польщею. У 1922—1924 рр. — повпред РРФСР (пізніше СРСР) в Польщі.

З 1929 року — Начальник Головного управління у справах мистецтв Народного комісаріату освіти РРФСР.

У 1930 році, протягом декількох місяців очолював Ермітаж, проте не встиг нічого продати або змінити.

У вересні того ж року помер від тяжкої хвороби.

Сім'я

• Батько: Оболенський Леонід Єгорович (1845–1906) — поет, журналіст, критик, філософ, видавець журналу «Русское богатство».
  • Син: Оболенський Леонід Леонідович (1902–1991) — актор, кінорежисер, звукорежисер, художник-декоратор, педагог, журналіст.

Праці

• Оболенский Л.Л. Итоги работ Наркомфина в области прямых налогов. // Известия Наркомфина. — 1919. — № 10. (рос.)