Оборонне виробництво

Оборонне виробництво — галузь виробництва (промисловості) держави, яка є сукупністю науково-дослідних, випробувальних установ, організацій й виробних підприємств, які виконують розробку, випробування, виробництво й утилізацію озброєння, військової й спеціальної техніки й іншого майна для збройних сил (силових структур) держави.

Робітники збирають пістолети Browning-Inglis Hi-Power на заводі John Inglis munitions plant, Канада, квітень 1944

Виробництво танку 1977 р.

Є основою військової економіки держави, може також називатися оборонною промисловістю.

Окремі автори звужують поняття оборонне виробництво показуючи його найважливішою, але не єдиною складовою оборонно-промислового комплексу^[1].

Склад

• розробка озброєння й військової техніки (НДДКР);
• виробництво озброєння й військової техніки (одиничних зразків й масово після прийняття на оснащення);
• випробування озброєння й військової техніки;
• поставка (продаж) озброєння й військової техніки;
• ремонт озброєння й військової техніки;
• обслуговування^[en] озброєння й військової техніки;
• утилізація озброєння й військової техніки;

Галузі

Галузі оборонного виробництва:

1. Виробництво ядерної зброї;
2. Ракетно-космічна промисловість;
3. Авіаційна промисловість;
4. Військове суднобудування;
5. Бронетанкова промисловість;
6. Виробництво стрілецького озброєння та боєприпасів;
7. Виробництво артилерійського озброєння;

Об'єкти оборонного виробництва

Об'єктами оборонного виробництва є^[2]:

1. Всі підприємства, які виробляють системи й елементи озброєння, вибухові й отруйні речовини, розщеплювані й радіоактивні матеріали, ракетні носії, космічні й літальні апарати, військове спорядження, підприємства й об'єкти, які забезпечують обслуговування, запуск та супровід космічних апаратів, які здійснюють науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи в зазначених галузях — незалежно від обсягів військових замовлень;
2. Захищені робочі приміщення запасних пунктів управління всіх органів державної влади, а також об'єкти зв'язку й інженерної інфраструктури, які призначені для використання в особливий період.

За країнами

СРСР

В оборонній промисловості СРСР на 1991 рік було близько 1 100 установ й підприємств (НДІ, заводів, фабрик) з кількістю працюючих на них більше за 9 000 000 осіб.

Росія

Докладніше: Оборонно-промисловий комплекс Росії

В оборонному виробництві Росії зайнято близько 2 500 000 — 3 000 000 осіб.^[3]

Найбільші у світі експортери зброї

Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Місце у 2012-2016 р.	Постачальник	Експорт зброї
1	США	47,169
2	Росія	33,186
3	КНР	8,768
4	Франція	8,561
5	Німеччина	7,912
6	Велика Британія	6,586
7	Іспанія	3,958
8	Італія	3,823
9	Україна	3,677
10	Ізраїль	3,233

Найбільші у світі імпортери зброї

Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Місце у 2012-2016 р.	Одержувач	Імпорт зброї
1	Індія	18,239
2	Саудівська Аравія	11,689
3	ОАЕ	6,593
4	КНР	6,381
5	Алжир	5,312
6	Туреччина	4,721
7	Австралія	4,636
8	Ірак	4,598
9	Пакистан	4,494
10	В'єтнам	4,273

Див. також

• Воєнно-промисловий комітет
• Офсет
• Оборонно-промисловий комплекс
• Оборонно-промисловий комплекс СРСР^[ru]
• Оборонно-промисловий комплекс Росії
• Оборонно-промисловий комплекс Білорусі
• Оборонно-промисловий комплекс України
• Оборонно-промисловий комплекс США^[ru]
• Список 100 найбільших світових компаній ВПК (2013)