Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Об'єднані збройні сили НАТО
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Об'єднані збройні сили НАТО (англ. NATO Allied Forces) — коаліційні збройні сили країн-учасниць Організації Північноатлантичного договору. Створені відповідно до рішення 5-ї сесії Північноатлантичної ради НАТО у вересні 1950 року з метою захисту від можливої агресії СРСР і країн новоствореної Організації Варшавського договору[1].
Із закінченням «холодної війни» у 1991 році, а також унаслідок меншої імовірності виникнення повномасштабної війни, була прийнята нова стратегічна концепція, яка передбачає створення багатонаціональних оперативних сил у тому числі з країн, що не входять до Альянсу.
Remove ads
Основні напрямки ОЗС НАТО
Основні напрямки розвитку об'єднаних збройних сил НАТО визначаються положеннями чинної стратегічної концепції блоку, прийнятої в Лісабоні у 2010 році[2]. У документі зазначено загрози і виклики, що є актуальними у довгостроковій перспективі:
- загроза нападу на країн-учасниць Північноатлантичного альянсу;
- розповсюдження ядерної зброї та інших видів зброї масового ураження;
- міжнародний тероризм;
- нестійкість військово-політичної обстановки в окремих регіонах і країнах;
- загроза у сфері кібербезпеки;
- злочинна діяльність екстремістських угруповань;
- залежність від іноземних постачальників енергоносіїв і держав, які володіють транзитно-розподільними мережами;
- розвиток лазерної зброї, засобів радіоелектронної боротьби та інших технологій;
- екологічна загроза[3].
Remove ads
Структура ОЗС НАТО
Узагальнити
Перспектива
На сьогодні структура органів військового управління ОЗС НАТО складається з трьох рівнів: стратегічного, оперативно-стратегічного та оперативного. До складу ОЗС НАТО входять 11 командувань та штабів, розташованих в Європі та Північній Америці[4].
Стратегічний рівень
На стратегічну рівні функціонують два командування: командування НАТО з операцій[5] (СКО) і Командування ОЗС НАТО з питань трансформації (КПТ).
Стратегічне командування НАТО з операцій відповідає за оперативне планування і загальне керівництво об'єднаними силами у ході операцій і навчань Альянсу, організацію обліку та розвитку можливостей об'єктів інфраструктури ОЗС Альянсу, а також за контроль стану боєготовності військових формувань країн-учасниць[6][7].
Командування очолює верховний головнокомандувач з числа генералів (адміралів) американських збройних сил, що займає цей пост за сумісництвом з посадою командувача об'єднаним командуванням ЗС США в Європейській зоні. Стратегічне командування НАТО з операцій складається з шести управлінь: управління кадрами, оперативно-розвідувального управління, управління воєнної політики та розвитку військових можливостей, управління військового співробітництва, управління оцінки бойової готовності, управління всебічного забезпечення)[8].
Командування НАТО зі стратегічних досліджень несе відповідальність за розробку концепцій та застосування ОЗС Альянсу, проводить дослідження у сфері ведення бойових дій, а також координує військово-технічну політику країн-учасників. Комадування очолює французький генерал (адмірал). Організаційно-штатна структура командування зі стратегічних досліджень складається з п'яти управлінь: управління стратегічного планування та військової політики; управління наукових досліджень та військової освіти; управління матеріально-технічного забезпечення; управління вдосконалення бойових можливостей збройних сил НАТО; управління оперативної та бойової підготовки.
Оперативно-стратегічний рівень
На оперативно-стратегічному рівні функціонує три коаліційні органи управління, які безпосередньо підпорядковані Стратегічному командуванню НАТО з операцій: Об'єднане командування ОЗС НАТО Брюнсум, Об'єднане командування ОЗС НАТО Неаполь і Об'єднане командування ОЗС НАТО Норфолк.
До структури об'єднаного командування ОЗС НАТО Брюнсум входить командування, адміністративний відділ і штаб, який складається з трьох управлінь: управління узагальнення досвіду бойових дій, оперативного управління і управління всебічного забезпечення. Очолює посаду головнокомандувача представник збройних сил Німеччини[9][10].
В інтересах командування Брюнсум діють дві оперативні групи, які призначені для формування передових мобільних органів управління. Залежно від проведення операцій та місій в різних регіонах світу визначаються тимчасові райони оперативних інтересів, зокрема для об'єднаного командування ОЗС Брюнсум — це Афганістан та Ірак.
На об'єднані командування ОЗС НАТО Норфолк і Неаполь покладено відповідальність за підготовку оперативного складу військово-морських сил для розгортання та функціонування міжвидового штабу ОЗС НАТО[11]. Очолюють командування вищі офіцери ВМС США, що мають звання адмірала чи віце-адмірала.
Оперативний рівень
На оперативному рівні функціонує три командування: Об'єднане командування ОСВ НАТО, Об'єднане командування ВПС НАТО, Об'єднане командування ВМС НАТО, головними завданнями яких є проведення наземних, повітряних і морських операцій.
Об'єднане командування ОСВ НАТО забезпечує взаємодії сухопутних військ НАТО. Командування підпорядковується безпосередньо Верховному головнокомандувачу ОЗС НАТО в Європі та є провідним з питань сухопутних операцій в рамках Альянсу та відповідає за забезпечення швидкого розгортання сухопутного командування в спільних операціях[12][13].
Об'єднане командування ВПС НАТО є центральним командуванням усіх повітряних сил НАТО. Командувач Об'єднаного командування ВПС є головним радником Альянсу з питань авіації[14].
Об'єднане командування ВМС НАТО забезпечує взаємодію морськими силами НАТО, відповідає за планування і проведення всіх морських операцій НАТО. Командування підпорядковується безпосередньо Верховному головкому ОЗС НАТО в Європі[15].
Remove ads
Склад збройних сил НАТО
Див. також
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads