Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Овчаров Микола Михайлович
автор, тренер, режисер, філософ З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Мико́ла Миха́йлович Овчаро́в (нар. 9 липня 1988, Одеса) — український оратор, викладач та дослідник ораторського мистецтва, перекладач з латинської мови, кінорежисер, медіа-артист. Відомий завдяки класифікації типів аргументації в ораторському мистецтві.[1] Автор посібника з сучасної риторики «Майстер публічних виступів» та інших видань з етики та філософії. Редактор науково-популярного журналу про ораторське мистецтво «Невідомий оратор».
Remove ads
Життєпис
Народився в м. Одесі. Навчався у Київській державній академії водного транспорту, Київському національному університеті культури.
Працював з провідними державними та громадськими організаціями.
У 2009 році заснував Інститут риторики, де викладає ораторське мистецтво, публікує аналітичні статті на тему риторики, психології, етики та філософії.[2] Автор книги «Майстер публічних виступів» (2017, 2023)[3] та видань з етики публічних виступів.
У 2024 році презентував дві нові книги — «Мала етика» та «Доказова аргументація».[4][5]
Remove ads
Внесок у сучасну риторику
Узагальнити
Перспектива
Доказова аргументація
Овчаров розробив концепцію доказової аргументації як методу переконання, що поєднує емпіричну обґрунтованість з риторичною ефективністю. У роботі «Доказова аргументація» (2024) систематизовано підходи до побудови логічно структурованих доказів у публічних виступах.
Теорія аргументації
Микола Овчаров виділив основні три форми аргументації у сучасній риториці.[6]
- Теоретична — наукові факти, дані досліджень, статистика, аналітика.
- Практична — практичний приклад зі свого або чужого досвіду.
- Візуальна — доведення з використанням відомих образів або події.
До кожного аргументу є три вимоги: авторитетність, унікальність, посилення тези другим аргументом.
Вплив на українську риторичну школу
Теоретичні розробки Овчарова сприяють інституціоналізації риторики як академічної дисципліни в Україні. Заснований ним у 2009 році Інститут риторики функціонує як дослідницький центр, що поєднує вивчення класичної традиції з розробкою сучасних методик публічного мовлення.[7]
З 2025 року Микола Овчаров видає журнал «Невідомий оратор» — перший україномовний науково-популярний журнал, присвячений ораторському мистецтву. Видання поєднує теоретичні знання з практичними порадами для вдосконалення комунікативних навичок.[8]
Remove ads
Перекладацька діяльність
У 2025 році здійснив перший повний переклад українською мовою «Першої промови Цицерона проти Катіліни»[9][10] з позиції оратора-практика. Микола Овчаров особливу увагу приділив ритміці, динаміці тексту та ораторським прийомам, які зазвичай втрачаються при буквальному перекладі.[11] Переклад супроводжується детальними примітками про історичний контекст, поясненнями реалій римського життя та аналізом риторичних особливостей промови.[12] Робота слугує студентами та науковцями, які вивчають історію Риму, філософію та риторику.
Медіа-арт та кіно
2018 року презентував першу виставку відео- та медіа- арту «The Interaction» про трансформацію людини з емоційної до інформаційної форми.[13] Роботи демонструвались в галереї Saatchi та Freedom Art Festival у Лондоні.
У 2019 році зняв перший короткометражний фільм без слів «Чорна діра».[14] Фільм про те, як люди взаємно поглинають один одного заради свого ж розвитку. Прем'єра фільму відбулась 11 липня 2019 року на Міжнародному кінофестивалі «Revelation» у Перті (Австралія).[15][16] 29 вересня 2019 року фільм отримав спеціальний приз журі на Кінофестивалі короткометражного незалежного кіно «Бардак» у Харкові «за чіткий почерк режисера, прекрасну і глибоку роботу оператора, підбір дивних типажів. Всі елементи та деталі працюють на одне завдання — занурюють в химерний світ, створений автором»[17][18].
У 2020 році був знятий другий короткометражний фільм «Дика опера», який вже після монтажу режисер вирішив не випускати.[19]
Remove ads
Громадська діяльність
З 2019 року постійно проводить безкоштовні майстер-класи з ораторського мистецтва для окремих соціальних груп, які підпадають або можуть попасти під різні форми дискримінації в Україні та світі (за походженням, ознакою ґендера, національної або іншої ідентичності) з метою зменшення рівня агресії та підвищення рівня ефективної комунікації між різними людьми та рівня толерантності.[20]
Бібліографія
Науково-популярні видання
Періодичні видання
Навчально-методичні видання
Переклади
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads