Огородник Орест Володимирович

Орест Володимирович Огородник (нар. 28 квітня 1973(19730428), Львів) — український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.

Орест Огородник
Ім'я при народженні	Орест Володимирович Огородник
Народився	28 квітня 1973(1973-04-28) (52 роки) Львів
Національність	українець
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор, режисер
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
IMDb	nm1228480
Нагороди та премії
Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Огородник.

Життєпис

Народився 28 квітня 1973 року у Львові.

Закінчив Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка, за спеціальністю — актор музично-драматичного театру та кіно, курс народного артиста України, професора Федора Стригуна та Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет культури і мистецтв, кафедра режисури, курс народного артиста України, професора Федора Стригуна.

Актор та режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

Крім численних акторських і режисерських робіт у театрі та кіно, Орест Огородник є режисером п'яти Фестивалів національних меншин у Львові, режисером і сценаристом І Міжнародного фестивалю імені Квітки Цісик (2011 рік).

Театр

Актор

• «Останній гречкосій» Орест Огородник — Інспектор/Аристарх;
• «Візит літньої пані» Фрідріх Дюрренматт — Тобі;
• «Віяло леді Віндермір» Оскар Вайльд — Містер Гоппер;
• «Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з написами» Іван Миколайчук — Пан на санях;
• «Гуцулка Ксеня» Ярослав Барнич — Юра;
• «Державна зрада» Рей Лапіка — Пантелеймон Куліш/Василь Білозерський/Степан;
• «Ісус, син Бога живого» Василь Босович — Ісус Варавва;
• «Невольник» Тарас Шевченко — Подорожній, запорожець;
• «Сільва» Імре Кальман — Едвін, їх син;
• «Троє товаришів» Еріх Марія Ремарк — Готтфрід Ленц;
• «Шаріка» Ярослав Барнич — Степан Балинський;
• «Назар Стодоля» Тарас Шевченко — Хома Кичатий, сотник;
• «По щучому велінню» Марко Кропивницький — Дід Всевід/Циган;
• «Історія коня» Лев Толстой — Феофан (він же Фріц);
• «Циліндр» Едуардо Де Філіппо — Родольфо;
• «Безодня» Орест Огородник — Орест, держслужбовець;
• «Різдвяна ніч» Михайло Старицький (за Миколою Гоголем) — Корній Чуб, багатий козак;;
• «Украдене щастя» Іван Франко — Мефодій;
• «Марія Заньковецька» Іван Рябокляч — Михайло Старицький;
• «Гайдамаки» Тарас Шевченко — гайдамака;
• «Павло Полуботок» Кость Буревій — солдат;
• «Не вбивай» за Богданом Лепким — ротмістр;
• «Батурин» за Богданом Лепким — козак;
• «По щучому велінню» Марко Кропивницький — дід Всевід;
• «Ромео і Джульєтта» Вільям Шекспір — Тібальт;
• «Ісус, син Бога живого» Василь Босович — солдат, Спокусник, Петро, Варавва, посланець, вісник;
• «Маклена Граса» Микола Куліш — С. Граса;
• «На межі» Леся Українка — солдат;
• «Хазяїн» Іван Карпенко-Карий — Калинович;
• «Ніч на полонині» Олександр Олесь — лісовий чорт;
• «Шаріка» Ярослав Барнич — Степан Балинський/Тарас;
• «А дощ все йде» О. Піддубна — придворний;
• «Звичайна горошина» Всеволод Данилевич — імператор Труляційський;
• «Світла моя, муко» Василь Симоненко — читець;
• «Гамлет» Вільям Шекспір — Лаерт;
• «Безталанна» Іван Карпенко-Карий — парубок;
• «Маруся Чурай» Ліна Костенко — запорожець;
• «Се Ля Ві» Надія Ковалик — Феодул;
• «У неділю рано зілля копала…» Ольга Кобилянська — цимбаліст;
• «Моя професія — сеньйор із вищого світу» Джуліо Скарніччі, Ренцо Тарабузі — Вітторіо;
• «Пітер Пен» Джеймс Баррі — Смішко, боцман;
• «Мачуха» Оноре де Бальзак — Рашель;
• «Хоробрий півник» Наталя Забіла, Борис Яновський — Півник;
• «Тріумфальна жінка» Надія Ковалик — П'єр Костенко;
• «Два кольори» Дмитро Павличко — читець;
• «Андрей» Валерій Герасимчук — офіцер;
• «Для домашнього вогнища» Іван Франко — офіцер;
• «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Марко Кропивницький — Степан, парубок;
• «Івона, принцеса Бургундська» Вітольд Ґомбрович — Кирил, шляхтич;
• «Микита Кожум'яка» Олександр Олесь — син;
• «Благочестива Марта» Тірсо де Моліна — поручник;
• «Оргія» Леся Українка — Федон;
• «Серенада для судженої» Олена Пчілка, Славомир Мрожек — Перепелиця;
• «Сава Чалий» Іван Карпенко-Карий — Іван Найда, запорожець.

Режисер

Режисер-постановник

• «Останній гречкосій» Орест Огородник
• «Блазні мимоволі» Орест Огородник
• «Криза» Орест Огородник
• «Сто тисяч» Іван Карпенко-Карий
• «Безодня» Орест Огородник
• «За двома зайцями» Михайло Старицький
• «Мила моя, люба моя» Орест Огородник

Сценарист

• І Міжнародного фестивалю імені Квітки Цісик, 2011 рік

Режисер

• «Івасик Телесик» Орест Огородник
• Творчі вечори Катерини Хом'як, Святослава Максимчука, Бориса Міруса
• Новорічно-різдвяний концерт
• Новорічні інтермедії
• «Криза», Волинський академічний обласний український музично-драматичний театрі ім. Т. Шевченка
• Режисер п'яти Фестивалів національних меншин у Львові
• І Міжнародного фестивалю імені Квітки Цісик, 2011 рік

Асистенти режисера

• «Сільва» Імре Кальман

Нагороди

• Лауреат Обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури імені Бориса Романицького за 2009 рік — за постановку вистави на сучасну тематику «Криза», прем'єри сезону 2008—2009 роки^[1].
• Диплом І ступеня II Всеукраїнського театрального фестивалю «Коломийські представлення» за виставу «Криза».
• Диплом II ступеня IV Всеукраїнського театрального фестивалю «Коломийські представлення» за виставу «Останній гречкосій».
• Премії Фестивалю «Тернопільські театральні вечори 2011» вистави «Останній гречкосій» у номінації «За режисуру 1-го ступеня» — Орест Огородник, режисер та автор вистави.

Фільмографія

2023 «Новорічна шкереберть» (серіал) Павло Чорнобривець 2022р"Смак свободи" — Продавець на ринку

• 2008 — «Владика Андрей» — Леон
• 2002 — «Блакитний місяць» (Австрія) — Євген Пазукін^[2]
• 2000 — «Нескорений» — Сорока, вояк УПА
• 1995 — «Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені» — Роман

Виконав головні ролі у рекламних роликах:

• «Львівське пиво» — Князь
• «Перша приватна броварня» — Бармер
• «Хлібний дар» — мужчина, на березі річки-«Чисте повітря не має запаху…»".