Одеська округа

Оде́ська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Одеса.

Одеська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Одеська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	864 399 (1926)
Площа:	14 185 км²
Густота населення:	60,94 осіб/км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Одеса
Кількість районних рад:	15
Кількість сільських рад:	227
Кількість міст:	1
Кількість смт:	1
[[Зображення:<div class=" tnone" style="position:relative; left:-1px; width:300px;margin: 0 auto;"><div class="thumbimage" style=" width:300px; overflow:hidden;"><div style="margin:-210px -200px -60px -50px;"> Карта Одеської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада
Газета:	Известия [Одесского окружкома КП(б)У, окрисполкома и ОПБ]

Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Одещини

Єдисанська орда (Кримське ханство)

Очаківська область

Ханська Україна

Новоросійська губернія

Новоросійське генерал-губернаторство

Херсонська губернія

Одеська радянська республіка

Бессарабська РСР

Одеське земство

Новоросійська область

Одеська губернія

Одеський повіт

Одеса (УНР)

Одеська округа

Одеський район

Трансністрія

Одеська область

Одеська область (Україна)

Одеський район

Історія

Створена 7 березня 1923 року в складі Одеської губернії УСРР^[1].

12 жовтня 1924 року Дубосарський, Григоріопольський, Тираспольський та Слободзейський райони увійшли до новоствореної АМСРР^[2].

26 листопада 1924 року приєднана частина ліквідованої Балтської округи та Ісаївський район Першомайської округи^[3].

1 серпня 1925 року ліквідована Одеська губернія, округа перейшла у пряме підпорядкування республіці^[4].

На 1 жовтня 1925 року до складу округу входило 15 районів, 399 сільрад. Площа району — 12522 верст2, населення — 760 748 осіб. Населення Одеси — 325 354 чол, площа — 55 верст^2 [5].

Станом на 1 січня 1926 року до складу округи входили 16 районів^[6]:

• Анатолівський (центр — с. Суворове)
• Антоново-Кодинцівський (с. Антоново-Кодинцеве)
• Березівський (смт Березівка)
• Біляївський (с. Біляївка)
• Гросулівський (с. Гросулове)
• Захар'ївський (с. Захар'ївка)
• Манхеймський (с. Зельц)
• Овідіопольський (с. Овідіополь)
• Одеський (м. Одеса)
• Петровірівський (с. Петровірівка)
• Северинівський (с. Северинівка)
• Троїцький (с. Троїцьке)
• Цебриківський (с. Цебрикове)
• Чернівський (с. Чернове), колишній Ісаївський (с. Ісаєве)
• Янівський (Тарасошевченківський) (с. Янівка)

Площа округи становила 14 185 км², населення — 864 399 мешканців (перепис 17.12.1926). В окрузі було 1 місто, 1 смт (на 1 січня 1926 року).

28 квітня 1926 року Северинівський район Одеського округу був розформований і створений Велико-Буялицький район^[7]:

• Олександрійська, Адамівська, Гнатівська, Маринівська, Іллінська і Серпнева сільські ради скасованого району увійшли до складу Янівського району Одеського округу.
• Велико-Буялицька, Свердловська, Кубанська, Куяльницька, Павлинська і Гільдендорфська сільські ради Северинівського району утворили новий район — Велико-Буялицький, з центром в с. Великий Буялик. Він відновився до болгарського національного району.

В квітні 1926 року також утворений Грос-Лібентальський район^[8].

13 червня 1930 р. приєднані Вільшанський, Благодатнівський, Савранський, Любашівський, Першомайський з містом Першомайським, Кривоозерський, Врадієвський та Доманівський райони ліквідованої Першомайської округи.^[9]

З 15 вересня 1930 року разом з іншими округами УСРР ліквідована^[10].

• 
  Карта Одеської округи у складі Одеської губернії, 1923
• 
  Карта Одеської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Одеської округи, аадміністративні межі станом на 1 березня 1927

Адміністративний поділ

Адміністративний поділ на початок 1929 року^[11]

№	Назва району	Адмін. центр	К-ть сільрад	Населення (1926)
1	Анатолівський	с. Суворове	18	26 924
2	Андрієво-Іванівський	с-ще Андрієво-Іванівка	21	37 843
3	Антоново-Кодинцівський	с. Антоново-Кодинцеве	14	22 821
4	Березівський	смт Березівка	20	32 184
5	Біляївський	с. Біляївка	6	33 783
6	Благоївський	с-ще Благоївка	6	16 218
7	Гросулівський	с. Гросолове	15	28 797
8	Зельцький німецький	с. Зельц	12	20 875
9	Овідіопольський	с. Овідіополь	6	13 706
10	Жовтневий	м. Жовтневе	17	34 009
11	Спартаківський німецький	кол. Грослібенталь	8	13 621
12	Троїцький	с. Троїцьке	16	32 972
13	Фрунзівський	м. Захар'ївка	17	40 039
14	Цебриківський	с. Цебрикове	23	37 459
15	Янівський	м. Янівка	28	44 725
Всього у окрузі			227	864 399

Населення

Національний склад

Національний склад населення районів та міст Одеської округи за переписом 1926 р.^[12]

Місто/район	населення	українці		росіяни		євреї		німці		молдавани		болгари		греки		інші
		осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Одеса	417 690	73 453	17,6%	162 789	39,0%	153 243	36,7%	5 522	1,3%	1 048	0,3%	1 186	0,3%	1 377	0,3%	19 072	4,6%[13]
Березівський район	39 745	27 551	69,3%	2 830	7,1%	3 800	9,6%	4 544	11,4%	243	0,6%	174	0,4%	72	0,2%	531	1,3%
Березівка	7 561	2 901	38,4%	1 047	13,8%	3 223	42,6%	151	2,0%	12	0,2%	58	0,8%	35	0,5%	134	1,8%
Березівський район (села)	32 184	24 650	76,6%	1 783	5,5%	577	1,8%	4 393	13,6%	231	0,7%	116	0,4%	37	0,1%	397	1,2%
Гросс-Лібентальський район	13 621	201	1,5%	224	1,6%	226	1,7%	12 839	94,3%	24	0,2%			4	0,0%	103	0,8%
Гросулівський район	28 797	18 809	65,3%	2 953	10,3%	1 483	5,1%	4 654	16,2%	456	1,6%	34	0,1%	16	0,1%	392	1,4%
Захарівський район	40 039	31 271	78,1%	1 612	4,0%	2 315	5,8%	1 116	2,8%	3 217	8,0%	78	0,2%	4	0,0%	426	1,1%
Ісаєвський район (Чернівський)	37 843	33 087	87,4%	618	1,6%	1 237	3,3%	1 653	4,4%	924	2,4%	82	0,2%	3	0,0%	239	0,6%
Комінтернівський район (Антоно-Кодинцівський)	22 821	16 977	74,4%	1 401	6,1%	267	1,2%	3 529	15,5%	32	0,1%	152	0,7%	280	1,2%	183	0,8%
Ленінський район (Северинівський)	16 218	1 575	9,7%	566	3,5%	177	1,1%	1 542	9,5%	58	0,4%	10 794	66,6%	1 418	8,7%	88	0,5%
Овідіопольський район	13 706	12 211	89,1%	906	6,6%	186	1,4%	27	0,2%	104	0,8%	3	0,0%	154	1,1%	115	0,8%
Петровірівський район	34 009	25 420	74,7%	3 751	11,0%	2 672	7,9%	1 200	3,5%	521	1,5%	320	0,9%	16	0,0%	109	0,3%
Янівський (Тарасошевченківський) район	44 725	30 576	68,4%	3 195	7,1%	1 765	3,9%	7 710	17,2%	385	0,9%	550	1,2%	63	0,1%	481	1,1%
Роздільна	2 357	1 022	43,4%	1 033	43,8%	139	5,9%	26	1,1%	11	0,5%	13	0,6%	14	0,6%	99	4,2%[14]
Янівка	2 286	733	32,1%	394	17,2%	1 080	47,2%	27	1,2%			22	1,0%	3	0,1%	27	1,2%
Тарасошевченківський район (села)	40 082	28 821	71,9%	1 768	4,4%	546	1,4%	7 657	19,1%	374	0,9%	515	1,3%	46	0,1%	355	0,9%
Тилигулоберезанський район (Анатолівський)	26 924	11 176	41,5%	8 454	31,4%	223	0,8%	6 541	24,3%	26	0,1%	187	0,7%	48	0,2%	269	1,0%
Троїцький район	32 972	30 992	94,0%	219	0,7%	642	1,9%	69	0,2%	704	2,1%	9	0,0%			337	1,0%
Фрідріхенгельський район	20 875	4 127	19,8%	857	4,1%	722	3,5%	14 505	69,5%	393	1,9%	11	0,1%	6	0,0%	254	1,2%
Цебриківський район	37 459	22 424	59,9%	1 378	3,7%	1 113	3,0%	5 862	15,6%	472	1,3%	5 878	15,7%	18	0,0%	314	0,8%
Біляївський район (Червоноповстанський)	33 783	16 436	48,7%	8 812	26,1%	380	1,1%	88	0,3%	7 751	22,9%	53	0,2%	8	0,0%	255	0,8%

Мовний склад

Рідна мова населення Одеської округи за переписом 1926 року^[12]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Одеса	&&&&&&&&&0417690.&&&&00417 690	10,1	65,6	24,3
Березівський	&&&&&&&&&&039745.&&&&0039 745	66,2	3,8	30,0
Гросслібентальський	&&&&&&&&&&013621.&&&&0013 621	0,8	2,8	96,4
Гросулівський	&&&&&&&&&&028797.&&&&0028 797	63,5	13,3	23,2
Захарівський	&&&&&&&&&&040039.&&&&0040 039	76,5	7,4	16,1
Ісаївський	&&&&&&&&&&037843.&&&&0037 843	83,3	6,6	10,1
Комінтернський	&&&&&&&&&&022821.&&&&0022 821	68,2	13,8	18,0
Ленінський	&&&&&&&&&&016218.&&&&0016 218	9,6	4,8	85,7
Овідіопольський	&&&&&&&&&&013706.&&&&0013 706	74,5	23,4	2,1
Петровірівський	&&&&&&&&&&034009.&&&&0034 009	72,1	14,5	13,4
Янівський (Тарасошевченківський)	&&&&&&&&&&044725.&&&&0044 725	56,5	21,1	22,4
Тилигулоберезанський	&&&&&&&&&&026924.&&&&0026 924	35,6	38,6	25,8
Троїцький	&&&&&&&&&&032972.&&&&0032 972	93,7	1,2	5,1
Фрідріхенгельський	&&&&&&&&&&020875.&&&&0020 875	18,6	5,5	75,9
Цебриківський	&&&&&&&&&&037459.&&&&0037 459	59,8	5,3	34,9
Червоноповстанський	&&&&&&&&&&033783.&&&&0033 783	42,4	33,0	24,5
Одеська округа	&&&&&&&&&0861227.&&&&00861 227	35,7	38,5	25,8

Райони Одеської округи після ліквідації (1930)

Після ліквідації 21 район округи перейшов у пряме підпорядкування Українській РСР^[15].

• Андріїво-Іванівський (Ісаївський)
• Анатолівський (Тилигулоберезанський район)
• Антоно-Кодинцівський
• Березівський
• Біляївський (Червоно-Повстанчицький)
• Благодатнівський
• Вільшанський
• Врадіївський
• Гросулівський
• Доманівський
• Жовтневий (Петровірівський)
• Зельцький (Фридрих-Енгельсівський)
• Криво-Озерський
• Любашівський
• Першомайський (Богопільський)
• Роздільнянський
• Савранський
• Спартаківський (Гросс-Лібентальський)
• Троїцький
• Фрунзівський (Захар'ївський)
• Цебриківський

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Тарасов В. Н. (.03.1923–1924),
• Шац (1924–.05.1924),
• Лейбензон Марк Львович (.05.1924–.06.1925),
• Гливенко (.06.1925–.08.1925),
• Безсонов Володимир Матвійович (.08.1925–.05.1926),
• Маркітан Павло Пилипович (.05.1926–31.01.1927),
• Чернявський Володимир Ілліч (31.01.1927–12.11.1929),
• Мусульбас Іван Андрійович (12.11.1929–.07.1930),
• Вайнов Антон Романович (.07.1930—15.09.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Пашковський Парфентій Георгійович (.03.1923–.03.1924),
• Баранник (.03.1924—.06.1924),
• Бурумов Андрій Миколайович (.06.1924–.07.1925),
• Кудрін Іван Михайлович (.07.1925–.12.1925),
• Мишков Микола Гордійович (17.12.1925–5.02.1927),
• Триліський Олексій Лукич (5.02.1927–.01.1930),
• Гавеман Костянтин Костянтинович, в.о. (.01.1930—.02.1930)
• Горбань Михайло Карпович (.02.1930—.09.1930)