Озерне (Ізмаїльський район)

Озерне́ — село Саф'янівської сільської громади в Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення — 5 370 осіб.

село Озерне
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Ізмаїльський район
Тер. громада	Саф'янівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51080090160066284
Основні дані
Засноване	1945
Населення	5370
Площа	0 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	68660
Телефонний код	+380 4841
Географічні дані
Географічні координати	45°24′18″ пн. ш. 28°40′41″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	36 м
Водойми	Ялпуг
Місцева влада
Адреса ради	68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф’яни, вул. Грушевського, 85
Карта
Озерне
Озерне
Мапа
Озерне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Озерне.

Історія

Село засноване у 1808 році болгарами-переселенцями та молдаванами. У часи румуно-боярської окупації в селі діяла підпільна група.^[1]

Село за свою історію декілька раз змінювало свою назву. Так, у 1920-х роках називалося Генерал Авереску (рум. General Al. Averescu)^[2], до 1947 року — Бабель (рум. Babele). Рішення про перейменування в Озерне було закріплено Указом Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 року.^[3]

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 5057 осіб, з яких 2461 чоловік та 2596 жінок.^[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкала 5361 особа.^[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[6]

Мова	Відсоток
румунська	93,18 %
російська	1,3 %
циганська	1,28 %
українська	0,76 %
болгарська	0,54 %
гагаузька	0,2 %
білоруська	0,04 %
вірменська	0,02 %

Освіта, культура та спорт

На території села міститься колгосп ім. Ілліча зерно-молочного напряму, у володінні якого 6637 га землі, у т. ч. 5152 га орної, 371 га виноградників.

В Озерному є восьмирічна та середня школа сільської молоді, дві бібліотеки, Будинок культури на 380 місць, танцювальний колектив якого у 1964 та 1965 роках на республіканському та всесоюзному оглядах художньої самодіяльності нагороджений почесними грамотами, дипломами обласного управління культури та Міністерства культури УРСР. Функціонує лікарня. Працюють побутові майстерні.

За роки семирічки в селі збудовано 149 житлових будинків. Тільки в 1967 році було висаджено понад 10 тис. фруктових та декоративних дерев. В центрі села розбито парк.

В околицях села знайдено поселення гумельницької культури (IV—III століття до н. е.), епохи пізньої бронзи (кінець II — початок I століття до н. е.) та перших століть нашої ери.^[1]

У 1973 році у села відбулися зйомки історичної драми «Гнів» режисерів Миколи Гібу та Леоніда (Леонтія) Проскурова. Художній фільм про Татарбунарське повстання, яке сталося у вересні 1924 року, знімати у Татарбунарах було неможливо — від села зразка 1924 року нічого не збереглося — воно було знищено артилерією та спалено, а згодом на його місці побудовано нове сучасне село. Тому художник-постановник Микола Апостоліді, на основі збережених малюнків, фотографій та спогадів виживщих селян зробив ескізи для зйомок. Бутафорські «Татарбунари» у 70 хат й були зведені біля села Озерне.^[7]

Відомі уродженці

Александру Авереску, маршал Румунії

• Авереску Александру (рум. Alexandru Averescu; нар. 9 квітня 1859 — пом. 2 жовтня 1938) — румунський державний та політичний діяч, маршал Румунії (від 1934). У міжвоєнний період село носило його ім’я.
• Гібу Микола — (нар. 19 листопада 1936) — кінодраматург та режисер.^[8][9]
• Тоарка Петру — (рум. Petru Toarcă; нар. 4 жовтня 1975) — український та румунський борець вільного стилю, бронзовий призер чемпіонату Європи, чемпіон світу серед військовослужбовців, учасник Олімпійських ігор. Майстер спорту міжнародного класу з вільної боротьби.