Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Румунська мова в Україні
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Румунська мова в Україні є шостою за поширеністю (і третьою, якщо рахувати разом з молдовською) мовою України, що за переписом 2001 року налічувала 142 671 носіїв (0,3% населення України). Майже все румунськомовне населення (98,9%) проживає на території двох областей, Чернівецької (108 859 осіб) та Закарпатської (32 224 осіб), де вони становлять 11,9% та 2,6% населення відповідно. Румунськомовне населення абсолютно переважає у Герцаївському районі (92,2%), а також становить значну частку населення Глибоцького (40,1%), Сторожинецького (35,4%) районів Чернівецької області та Тячівського (12,4%) і Рахівського (11,5%) районів Закарпатської області.
![]() | Було запропоновано приєднати статтю Молдовська мова в Україні до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з березня 2023. |
![]() | Частина інформації в цій статті застаріла. |
Remove ads
Поширеність
Узагальнити
Перспектива
Рідна мова румунів України за переписами[1][2][3][4]
1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|
румунська | 88,7% | 86,5% | 86,6% | 92,2% |
українська | 8,9% | 10,3% | 9,8% | 6,2% |
російська | 2,1% | 3,1% | 3,5% | 1,5% |
Рідна мова молдован України за переписами:[5][6][7]
1979 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|
румунська | 79,9 | 78,0 | 70,0 |
російська | 14,1 | 15,5 | 17,6 |
українська | 5,7 | 6,1 | 10,7 |
інша | 0,3 | 0,4 | 1,7 |
Вільне володіння румунською та молдовською мовами серед румунів України за даними переписів:[8][9]
Райони та міста компактного проживання румунів за результатами перепису 2001 року.
Райони та міста компактного проживання молдован за результатами перепису 2001 року.
Населені пункти, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення.[10]
Населені пункти Чернівецької області, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення[10]
Румунська мова була визнана регіональною:
- села Нижні Петрівці, Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області[13][14]
- села Волока, Грушівка Глибоцького району Чернівецької області[15]
- села Магала, Буда, Остриця, Прут, Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області[16]
- села Біла Церква, Нижня Апша Рахівського району Закарпатської області[17]
Населені пункти, у яких (молдовську) румунську мову назвали рідною понад 50% населення.[18]
Населений пункт | Район | Область | % румунськомовних |
с. Міняйлівка | Саратський | Одеська | 97,9 |
с. Думени | Новоселицький | Чернівецька | 97,5 |
с. Фуратівка | Саратський | Одеська | 97,4 |
с. Драниця | Новоселицький | Чернівецька | 97,3 |
с. Балківці | Новоселицький | Чернівецька | 96,7 |
с. Старосілля | Саратський | Одеська | 96,7 |
с. Припруття | Новоселицький | Чернівецька | 96,3 |
с. Новоіванківці | Новоселицький | Чернівецька | 96,1 |
с. Озерне | Ізмаїльський | Одеська | 95,5 |
с. Орлівка | Ренійський | Одеська | 95,1 |
с. Рокитне | Новоселицький | Чернівецька | 95,1 |
с. Костичани | Новоселицький | Чернівецька | 94,8 |
с. Строїнці | Новоселицький | Чернівецька | 94,8 |
с. Негринці | Новоселицький | Чернівецька | 94,7 |
с. Тарасівці | Новоселицький | Чернівецька | 94,6 |
с. Комишівка | Ізмаїльський | Одеська | 94,5 |
с. Стальнівці | Новоселицький | Чернівецька | 94,4 |
с. Несвоя | Новоселицький | Чернівецька | 94,3 |
с. Гандрабури | Ананьївський | Одеська | 94 |
с. Приозерне | Кілійський | Одеська | 93,4 |
с. Лиманське | Ренійський | Одеська | 93,3 |
с. Маршинці | Новоселицький | Чернівецька | 93,2 |
с. Плавні | Ренійський | Одеська | 93,1 |
с. Долинське | Ренійський | Одеська | 92,8 |
с. Крутоярівка | Білгород-Дністровський | Одеська | 92,7 |
с. Берестя | Новоселицький | Чернівецька | 92,6 |
с. Точилове | Ананьївський | Одеська | 92,6 |
с. Дмитрівка | Кілійський | Одеська | 92,3 |
с. Новосільське | Ренійський | Одеська | 92,1 |
с. Форосна | Новоселицький | Чернівецька | 92 |
с. Борисівка | Татарбунарський | Одеська | 91,7 |
с. Надрічне | Тарутинський | Одеська | 91,6 |
с. Новоселівка | Саратський | Одеська | 91,6 |
с. Іванчанка | Тарутинський | Одеська | 91,5 |
с. Колінківці | Хотинський | Чернівецька | 91,1 |
с. Утконосівка | Ізмаїльський | Одеська | 90,6 |
с. Липецьке | Подільський | Одеська | 90,1 |
с. Боянівка | Новоселицький | Чернівецька | 89,6 |
с. Ванчиківці | Новоселицький | Чернівецька | 88,7 |
с. Малинівка | Новоселицький | Чернівецька | 87,7 |
с. Червоний Яр | Кілійський | Одеська | 86,6 |
с. Кошуляни | Новоселицький | Чернівецька | 85,7 |
с. Мамалига | Новоселицький | Чернівецька | 82,4 |
с. Прут | Новоселицький | Чернівецька | 82,1 |
с. Стара Кульна | Подільський | Одеська | 81,1 |
с. Глибоке | Татарбунарський | Одеська | 79,7 |
с. Новоселівка | Тарутинський | Одеська | 79,4 |
с. Привороки | Глибоцький | Чернівецька | 78,3 |
с. Нові Бутори | Великомихайлівський | Одеська | 77,8 |
с. Фурманівка | Кілійський | Одеська | 76,7 |
с. Нова Покровка | Ізмаїльський | Одеська | 76,6 |
с. Фараонівка | Саратський | Одеська | 74,8 |
с. Шишківці | Сокирянський | Чернівецька | 71,6 |
с. Динівці | Новоселицький | Чернівецька | 69,9 |
с. Гай | Новоселицький | Чернівецька | 69,2 |
с. Гидерим | Подільський | Одеська | 68,7 |
с. Казбеки | Подільський | Одеська | 68,6 |
с. Черленівка | Новоселицький | Чернівецька | 67,2 |
с. Матильдівка | Тарутинський район | Одеська | 67,1 |
с. Магала | Новоселицький район | Чернівецька | 59,9 |
с. Олександрівка | Подільський | Одеська | 59,5 |
с. Новосілка | Тарутинський | Одеська | 58 |
с. Буда | Новоселицький | Чернівецька | 54,3 |
с. Розівка | Окнянський | Одеська | 53,3 |
Remove ads
Культура
Узагальнити
Перспектива
Румуни в Україні користаються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією.[19] У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Зориле Буковиней» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети. Окреме видавництво випускає видання румунською мовою. Існують початкові й середні школи з румунською викладовою мовою; в Чернівецькому Університеті є кафедра романської філології. Діють самодіяльні гуртки румунської пісні, танку тощо. Ряд членів Союзу Письменників України пише румунською мовою.Також у Чернівцях 20 листопада 2012 р. відбулася прес-конференція з приводу відкриття румунської бібліотеки „Голос Буковини” з ініціативи академіка Александріни Чернової та колективу Видавництва „Олександра Доброго”, за підтримки Департаменту румун зарубіжжя, що діє при МЗС Румунії. В новій бібліотеці можна знайти багато рідкісних, старих та нових книжок, монографій, підручників, журналів, словників румунською мовою на будь-яку тему, з будь-якої галузі. Особливо корисними ці праці можуть виявитися для спеціалістів та дослідників спільної українсько-румунської історії, а також сучасних українсько-румунських відносин[20].
Освіта румунською мовою у 2008/2009 н.р.[21]
Remove ads
Релігія
У 106 православних церквах та монастирях, у Закарпатській та Чернівецькій областях, богослужіння відбувається румунською мовою. У Молитовних будинках (Casa de rugăciune) протестантських конфесій, розташованих у румунськомовних населених пунктах, богослужіння теж відбувається румунською мовою.
Примітки
Посилання
Див. також
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads