Ознамець Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович Ознаме́ць (25 квітня 1974 — 7 жовтня 2014) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Ознамець Володимир Володимирович
Прапорщик
Загальна інформація
Народження	25 квітня 1974(1974-04-25) Ногачівка
Смерть	7 жовтня 2014(2014-10-07) (40 років) Дебальцеве
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Народився 1974 року в селі Ногачівка (Славутський район, Хмельницька область). Закінчив ногачівську восьмирічку, Славутську школу-інтернат. Здобув медичну освіту в місті Антрацит Луганської області. Після строкової служби лишився в армії, служив прапорщиком у Славуті, звільнився в запас після розформування частини. У серпні 2014-го мобілізований, санітарний інструктор, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.

Ніс службу на першій лінії оборони під Дебальцевим. Сам будував окопи, обладнав польовий медичний пункт у бліндажі. У своєму підрозділі був і санітаром і хірургом. Від переживань посивів. Волонтери надсилали йому медичні препарати. 7 жовтня військовики перевозили поранених «Уралом» з червоним хрестом та розпізнавальними знаками медичної служби в госпіталь Артемівська. Зворотною дорогою потрапили під обстріл проросійських терористів із засідки. Володимир зазнав поранень у голову та груди, від яких помер. Тоді ж загинув іще один військовик, один важкопоранений.

Без Володимира лишились мама Надія Дмитрівна, батько, брат Олег.

Похований в селі Ногачівка 11 жовтня 2014 року.^[1]

У квітні 2015 року піп УПЦ МП відмовився відправити поминальну Панахиду та порадив батькам пересвятити могилу Володимира. 4-го травня 2015 року священники Київського патріархату здійснили над могилою Героя поминальний молебень.^[2]

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• 24 квітня 2015 Володимиру присвоєно звання почесного громадянина Славути (посмертно)
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 40
• 15 травня 2018 року в селі Ногачівка на його честь відкрито пам'ятний знак^[3]