Окрелізумаб

Окрелізумаб (торгове найменування Ocrevus) — це гуманізоване моноклональне антитіло до CD20. Воно діє селективно, а саме — направлене на маркер CD20 на поверхні певних B-клітин (B-лімфоцитів) — специфічних імунних клітин, які відіграють ключову роль в ураженні мієлінової оболонки, тобто напряму задіяні у патогенезі розсіяного склерозу. ^[1]

Окрелізумаб
Систематизована назва за IUPAC
Класифікація
ATC-код	L04AA36
PubChem	49800097
CAS
DrugBank
Хімічна структура
Формула	C6494H9978N1718O2014S46
Мол. маса	145000 Да г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність	100% (за умови внутрішньовенного введення)
Метаболізм	Ретикулоендотеліальна система
Період напіввиведення	26 діб
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Сьогодні вважається, що В-клітини беруть участь в розвитку розсіяного склерозу за допомогою декількох механізмів:

• антиген-презентації,
• продукції аутоімунних антитіл (аутоантитіл),
• цитокінової регуляції;
• утворення ектопічних лімфоїдних комплексів в оболонках мозку, що вважається фактором коркової демієлінізації та нейродегенерації.

Окрелізумаб було схвалено FDA для застосування у лікуванні розсіяного склерозу в березні 2017 року, і на момент першого кварталу 2018 року це перший препарат, який був схвалений FDA для терапії первинно-прогресуючої форми розсіяного склерозу. Пізніше, у серпні 2017 року, він був схвалений у Канаді. В Україні окрелізумаб було схвалено восени 2017 року (наказ МОЗ України від 04.09.2017 № 1049).

Окрелізумаб було винайдено та розроблено дочірньою компанією Hoffmann-La Roche Genentech; він продається під торговою маркою «Окревус». Схвалення застосування препарату було основане на результатах міжнародних багатоцентрових досліджень III фази.^[2]

Результати попередніх досліджень показують, що окрелізумаб має значний потенціал для зміни перебігу розсіяного склерозу та зниження темпів інвалідизації пацієнтів з цим захворюванням. Так, в двох базових дослідженнях (OPERA I і OPERA II) окрелізумаб забезпечив значне поліпшення стану таких пацієнтів(як за клінічними кінцевими точками, так і за результатами візуальної діагностики) у порівнянні зі стандартом терапії.

Аби з'ясувати, чи є цей препарат безпечним та ефективним у молодих пацієнтів, а також онкологічні ризики при застосуванні у вагітних жінок та дітей, компанія-виробник за вказівкою FDA^[3] також проведе декілька клінічних досліджень IV фази.

Медичне застосування

Окрелізумаб призначено для лікування рецидивно-ремітуючої чи первинно-прогресуючої форм розсіяного склерозу у дорослих пацієнтів. «Окревус» вводиться шляхом внутрішньовенних інфузій кожні шість місяців. Перша доза вводиться у вигляді двох інфузій по 300 мг з інтервалом у два тижні, наступні — у вигляді інфузій по 600 мг.

Протипоказання

Окрелізумаб не повинен застосовуватися у людей, які хворіють на гостру форму гепатиту B, чи у пацієнтів з важкою алергічною реакцією на цей лікарський засіб у минулому. У випадку будь-якої інфекції лікування окрелізумабом потрібно відкласти до одужання.

Небажані явища

З урахуванням опублікованих даних з клінічних досліджень найбільш поширеними небажаними явищами та побічними ефектами були наступні: свербіж, висипка, почервоніння, кропив'янка, подразнення у глотці чи у роті; висока температура; втома; нудота; тахікардія; головний біль та запаморочення.

Фармакологія

Окрелізумаб — глікозильований імуноглобулін G1 з варіабельною ділянкою проти людського CD20 із ланцюгом 2H7 γ1 з молекулярною вагою 352,533 г/моль (145000 Да).

Окрелізумаб діє як селективний імуносупресор: він зв'язується із CD20 на поверхні B-лімфоцитів, і це заважає певному типу B-лімфоцитів (які експресують CD20) руйнувати мієлінову оболонку. У той же час цьому окрелізумаб не впливає на лімфоїдні стовбурові або на зрілі плазматичні клітини, оскільки на їх поверхні відсутні CD20-рецептори.

Наразі лікування обох форм розсіяного склерозу за допомогою окрелізумаба передбачає інфузійне введення препарату з рівномірниму інтервалом у 6 місяців, але сьогодні також дискутується питання^[4] введень препарату з урахуванням імунологічних маркерів, тобто залежно від показників кількості CD20-лімфоцитів.