Олав Ґейрстад-Альв

Олав Ґейрстад-Альв або Ґейрстадальв (давньоскан. Ólaf Geirstaðaálf) — напівлегендарний конунг Вестфоллу, правив перші вісімнадцять років самостійно, а коли молодший єдинокровний брат виріс, став співправителем Вестфоллу з ним, решту терміну до смерті.

Олав Ґейрстад-Альв
Олав Ґейрстад-Альв Конунг Олав і маленькі люди, ілюстрація Джорджа Пірсона
Конунг Вестфоллу
бл. 820 р. — бл. 845 р.
Попередник:	Ґудрьод Мисливець
Наступник:	Ранґвальд Шанований
Народження:	бл. 800 р. Вестфолл
Смерть:	бл. 845 р. Естфолл
Рід:	Інґлінґи
Батько:	Ґудрьод Мисливець
Мати:	Alfhildd
Діти:	Ранґвальд Шанований

Родовід

Докладніше: Родовід Інґлінґів

• Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу, конунг Вестфоллу і Румеріке
  • Ґудрьод Мисливець, конунг Вестфоллу
    • Гальвдан Чорний, конунг Вестфоллу (спільно з братом) і Аґдеру
      • Гаральд Прекрасноволосий, король Норвегії
        • Ейрік I Кривава Сокира, король Норвегії
    • Олав Ґейрстад-Альв, конунг Вестфоллу (спільно з братом)
      • Раґнвальд Шанований

Життєпис

Майже всі стиснуті відомості про життя Олава зібрані в «Колі Земному», в «Сазі про Інґлінґів» ісландського скальда Сноррі Стурлусона.

Він був первістком Гудрьода Мисливця від його першої дружини Альвгільд Альвгейрсдоттір, дочки конунга Альвгейма Альвгейра^[1].

Олав успадкував вотчину у 20 років, коли Ґудрьода вбили, а Гальвдану відповідно був рік, про що також прямо згадується^[2]. Тим часом конунг Альвгейр захопив назад посаг, тож Олав мав у підпорядкуванні лише Вестфолл^[3]. Потім Вермланд також відпав від синів Ґудрьода, сина ще Гальвдана Білої Кістки, і вони почали платити данину свейським конунгам^[3].

З «Саги про Гальвдана Чорного» відомо, що Гальвдан взяв владу у 18 років^[4], це означає, що Олаву було вже 38 років. Вони розділили Вестфолл рівно навпіл, причому старшому відійшла західна частина, а молодшому східна^[3].

Про його одруження нічого не відомо, але він мав сина Ранґвальда^[5], який став спадкоємцем батькової частини Вестфоллу і приходився двоюрідним братом Гаральду Прекрасноволосому^[6].

Згадується, що він помер від подагри. Існує інша легенда, що Олав Ґейрстад-Альв та інші лідери місцевої громади були поховані живцем, щоб зупинити чуму у VIII ст., яка нібито була спричинена подихом небезпечної тварини^[7].