Коркушко Олег Васильович

Оле́г Васи́льович Корку́шко (19 лютого 1929 — 1 січня 2024)^[1] — український науковець-терапевт і геронтолог, доктор медичних наук (1969), професор, академік НАМН України (1994), член-кореспондент НАН України (1992), член-кореспондент РАМН, Заслужений діяч науки і техніки України (1991), лауреат Державних премій УРСР (1984) та України (1997, 2003).^[2]

Коркушко Олег Васильович
Народився	19 лютого 1929(1929-02-19)
Помер	1 січня 2024(2024-01-01) (94 роки)
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	науковець
Галузь	терапія, геронтологія
Alma mater	Київський медичний інститут
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник	відділення клінічної фізіології та патології внутрішніх органів Інституту геронтології НАМН України
Заклад	ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»
Членство	НАНУ
Нагороди
Звання	професор

Життєпис

Народився 19 лютого 1929 року у Києві. Після закінчення в 1954 р. лікувального факультету Київського медичного інституту завідував сільською амбулаторією на Житомирщині. Навчався в аспірантурі на кафедрі терапії № 1 Київського інституту удосконалення лікарів, яку очолював професор Д. Ф. Чеботарьов. З 1958 до 1960 р. працював асистентом кафедри, вивчав функціональний стан печінки при гнійних захворюваннях легенів, розробляв питання консервативного лікування хворих, їх передопераційної підготовки. Кандидатська дисертація була захищена у 1961 р. Подальший творчий шлях пов'язаний з Інститутом геронтології АМН СРСР (нині — ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України»). B 1964—1978 рр. керував лабораторією функціональної діагностики, a з 1978 р. по 2021 р. очолював відділ клінічної фізіології і патології внутрішніх органів^[3]. У 1969 р. захистив докторську дисертацію. Коркушко О. В. — видатний вчений, геронтолог і терапевт, один із фундаторів Академії медичних наук України, зробив визначний внесок у розвиток геронтологічної науки^[4].

За керівництвом академіка Коркушко О. В. підготовлені і захищені 20 докторських і 69 кандидатських дисертацій, пройшли навчання понад 220 аспірантів і клінічних ординаторів. О. В. Коркушко автор понад 900 наукових праць, у тому числі 17 монографій^[5]. У 2019 році медична спільнота відсвяткувала 90-річний ювілей О. В. Коркушка^[6] Помер 1 січня 2024 року на 95 році життя^[7].

Провідні напрямки наукової діяльності

Клініко-фізіологічні дослідження механізмів старіння людини, вивчення особливостей етіології, патогенезу, діагностики, лікування та профілактики основних захворювань внутрішніх органів, серцево-судинної системи у людей похилого віку та передчасного старіння людини; розробка профілактичних та лікувальних заходів, спрямованих на запобігання передчасному старінню, дослідження особливостей фармакокінетики та фармакодинаміки лікарських засобів у людей похилого віку.

Наукові праці

• Наукові праці присвячені проблемам вікової клінічної фізіології, геронтології, геріатрії.
• «Клиническая кардиология в гериатрии» (1980); «Гипоксия и ста­­рение» (1980); «Сердечно-сосудистая система и возраст» (1983); «Неспецифические заболевания легких в гериатрической практике» (1984); «Система свертывания крови при старении» (1988); «Гериатрия в терапевтической практике» (1993); «Пинеальная железа: пути коррекции при старении» (2006); «Факто­­ры риска и подходы к профилактике ускоренного старения» (2008); «Состояние автономной регуляции сердечно-сосудистой систе­­мы при инсулинорезистентности и нарушении толерантности к углеводам у практически здоровых людей старше 60 лет» (2010).
• О. В. Коркушко також автор історико-медичних спогадів щодо свого Учителя академіка Чеботарьова Д.Ф^[8]

Премії та нагороди

• 1984 — Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки
• 1994 — Премія імені С. П. Боткіна РАМН (спільно з Д. Ф. Чеботарьовим та Л. Г. Калиновською, за монографію «Гериатрия в терапевтической практике»)
• 1995 — Премія НАН України імені М. Д. Стражеска (спільно з Д. Ф. Чеботарьовим та О. Г. Калиновською, за монографію «Гериатрия в терапевтической практике»)
• 1997 — Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
• 2003 — Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (за цикл наукових праць «Дослідження фундаментальних механізмів дії оксиду азоту на серцево-судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань», спільно з Мойбенко О. О., Сагач В. Ф., Ткаченко М.М.., Безруков В. В., Кульчицький О. К., Стефанов О. В., Соловйов А. І., Мала Л. Т. (посмертно), Фролькіс В. В. (посмертно))
• 2010 — Премія НАН України імені Д. Ф. Чеботарьова (спільно з В. Х. Хавінсоном та В. Б. Шатилом, за монографію «Пинеальная железа: пути коррекции при старении»)