Олександр I (цар Грузії)

Олександр I Великий (груз. ალექსანდრე I დიდი, 1389–1446) — цар Грузії (1412–1442). Син царя Костянтина I й Натії Аміреджибі. Представник династії Багратіоні.

Олександр I Великий груз. ალექსანდრე I დიდი
Олександр I Великий
Цар Грузії
1412 — 1442
Попередник:	Костянтин I
Спадкоємець:	Вахтанг IV
Народження:	1390(1390)
Смерть:	17 березня 1446(1446-03-17)
Поховання:	Собор Свєтіцховелі
Країна:	Грузинське царство
Релігія:	Грузинська православна церква
Рід:	Багратіоні
Батько:	Костянтин I
Мати:	Натія Аміреджибі
Шлюб:	Tamar of Imeretid і Dulandukt Orbeliand
Діти:	від 1-го шлюбу сини: Вахтанг і Деметре; від 2-го шлюбу сини: Георгій, Давид дочка: Заал
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Виховувався бабусею Русудан.

У перші ж роки царювання був змушений брати участь у боротьбі з нашестям туркменських кочівників. Тільки з 1415 року у Грузії запанував мир і цар енергійно почав відновлювати зруйновану Тимуром і туркменами країну. Оскільки скарбниця була пустою, 1425 року було запроваджено податок на поселення (скасовано 1440). Коштами, отриманими від податку, було відремонтовано храми Свєтіцховелі, Руїсі, а також безліч монастирів і фортець.

Були спроби відновити Грузію в її попередніх кордонах. 1431 року було приєднано вірменське місто-фортецю Лоре^[1] й долину Лоре, яка до тих пір перебувала під владою туркменів. Це дало Грузії приріст зменшеного війною населення на понад 6000 родин. Цар сприяв імміграції вірменських біженців до Грузії з Сюніка.

Сприяв відновленню та зміцненню Грузинської церкви, відновив церковне землевласництво, оновив грузинські монастирі за межами країни.

Внутрішня політика

У перші ж роки царювання (1412–1415) Олександр I примирив непокірних князів — Дадіані, Шарвашидзе, атабагів Самцхе; деяких глав усунув від управління краями, а на їхні місця призначив синів — Вахтанга, Деметре й Георгія. Але це принесло протилежний результат: їхня роль у політичному житті країни зросла, за живого батька-царя вони йменувались царями; їхньою політикою, в основному, було лобіювання інтересів феодалів.

Під час здійснення державних заходів цар був змушений враховувати побажання синів та інших членів царської родини. Царські документи видавались не лише з ім'ям царя, а також з іменами членів родини, що явно вказувало на послаблення центральної влади.

Через ситуацію, що склалась в країні, Олександр I зрікся престолу та став ченцем під іменем Афанасія (1442).

Родина

Вперше був одружений з Дуландухт, дочкою князя Бешкена Орбеляна. Від шлюбу народились:

• дочка (1412 — після 1438), царівна. Була одружена з Іоанном IV, імператором Трапезунду.
• Вахтанг IV (1413–1446), цар Грузії (1442–1446)
• Деметре (1413–1453), царевич, «провінційний цар», родоначальник царів Картлі

Вдруге був одружений з Тамарою, дочкою царя Західної Грузії (Імереті) Олександра I. Від шлюбу народились:

• Георгій VIII (1415/17 — 1476) цар Грузії (1446–1466), з 1466 до 1476 — цар Кахеті під ім'ям Георгій I.
• Давид II (1417–1457) Католикос-патріарх Грузії (1426–1430)
• Заал (1428 — після 1442), царівна.