Оленич-Гнененко Олександр Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оленич.

Оленич-Гнененко Олександр Павлович (1893, Кегичівка — 1963) — російськомовний поет, письменник, перекладач.

Оленич-Гнененко Олександр Павлович
Народився	30 серпня 1893(1893-08-30)[1]  Кегичівка, Полтавська округа, СРСР
Помер	13 березня 1963(1963-03-13)[1] (69 років)  Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	перекладач, поет
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Знання мов	російська[1] і англійська[1]
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Олександр Оленич-Гнененко народився у Кегичівці. Його сім'я відзначалася схильністю до літератури — його батько Павло Оленич-Гнененко писав до харківської преси критичні нариси та літературні оповідання, дядько Петро Оленич-Гнененко писав українською та російською мовами.

Вищу освіту Олександр Оленич-Гнененко здобув екстерном у Харківському університеті, під час Громадянської війни у Росії пристав до «червоних», опинився у Західному Сибіру, де почав писати. Невдовзі переїхав до Ростова-на-Дону, де прожив більшу частину життя та помер.

Творчість

Олександр Оленич-Гнененко писав вірші та прозу, проте найбільшу відомість здобув як перекладач. Особливо відомий його переклад Люіса Керола (витримав три перевидання). Оленич-Гнененко також перекладав з української мови, зокрема Тараса Шевченка.